Просвіта

Історія створення товариства «Просвіта»

«Просвіта» як громадська структура стала винятковою формою національної самоорганізації українців. Її історія тісно пов’язана з життям і діяльністю таких видатних постатей української культури, літератури та громадсько-політичного життя, як Іван Франко, Михайло Драгоманов, Кирило Стеценко, Леся Українка, Борис Грінченко, Михайло Грушевський, Степан Бандера й десятки і сотні інших просвітян.

Розвиток українського національного руху від другої половини XIХ ст. до початку XX ст., здобуття в 1991 р. й утвердження Української Незалежності, Помаранчеву революцію та Революцію Гідності неможливо уявити без велетенської, невтомної і самовідданої праці й героїзму просвітян багатьох поколінь. Піднесення культурно-освітнього, економічного рівня народу, титанічна робота щодо національної консолідації суспільства, відродження і збереження національної пам’яті, історії, традицій нашого народу, оборона рідної української мови, підготовка культурницьких і державних кадрів, захист територіальної цілісності й державної незалежності України у триваючій із 2014 р. російсько-українській війні, участь у волонтерському русі, інформаційно-просвітницька робота на фронті і у прифронтовій зоні – це те, чим жила, живе й сьогодні «Просвіта».

Для пожвавлення роботи осередків, Правління об’єднання організовує і проводить різні конкурси, в т. ч. «Історія і «Просвіта», зустрічі, семінари для їх голів, складає сценарії відзначення різних свят і ювілейних дат. Центром культурно-просвітницької роботи, поширення християнської моралі і національної духовності в Івано-Франківську й області став Народний дім «Просвіта». Надаємо великого значення залученню дітей, молоді, учнів, студентів до відзначення державних свят, роковин “Матері-Просвіти”, до вшанувань визначних державних та громадських діячів, учених, письменників і художників тощо. Майстрині-просвітянки займаються з дітьми рукоділлям, відроджуючи стародавні техніки в українській народній вишивці, навчають їх макраме та плетіння гачком і спицями. Для молоді організовуються гуртки з освоєння різних технік в українській вишивці та роботи з бісером.

Роль «Просвіти» в суспільстві не зменшується, а навпаки – повинна зростати. Керуючись цією засадою у своїй діяльності, міське об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка співпрацює з органами влади, освіти й культури на ниві державотворення і дбає про національно-культурний та духовний розвиток жителів обласного центру й сіл Івано-Франківської територіальної громади. Основа роботи об’єднання – утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя. Тому в програмі діяльності Товариства передбачено реалізацію: – положень Конституції України, зокрема ст. 10;

  • Закону про державну мову в Україні від 16.07.2019 р.;
  • регіональної цільової програми “Просвіта: ХХІ століття”;
  • відповідних рішень обласної та міської влади;
  • надання допомоги воїнам АТО/ООС та волонтерам.

Івано-Франківське міське об’єднання Всеукраїнського товариства (ІФМОВУТ) «Просвіта» ім. Т. Шевченка, відроджене 1992 року, є громадською організацією і на сьогодні налічує 1860 членів-осіб, що об’єднані у 166 осередках, з якими ведеться організаційна та методична робота.

  • У 2022 р. відзначало 30-ту річницю (11.10.1992р) із дня створення ІФМОВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка, 145-ту з часу заснування філії Товариства «Просвіта» (25.03.1877р) у м. Станиславові (нині м. Івано-Франківськ) та 154-ту (08.12.1868) – Товариства «Просвіта» у м. Львові.
  • Івано-Франківське міське об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка (ІФМОВУТ) вважає себе продовжувачем славних традицій і звершень Матірної «Просвіти», яка є найдавнішою українською патріотичною громадською організацією.
  • Перший загальний збір товариства «Просвіта» відбувся 8 грудня 1868 року у Львові. Першим головою «Просвіти» обрали Анатоля Вахнянина – музиканта, диригента, письменника, громадського діяча, професора. Ініціатором заснування філії «Просвіти» в м. Івано-Франківську (тогочасному м.Станиславові) 25 березня 1877 року був професор гімназії, мовознавець, культурно-освітній діяч Євген Желехівський. Основною формою роботи в «чужій» державі, проте на своїй Богом даній землі, була лекційно-просвітницька діяльність, плекання українського патріотизму. «Просвіта» тісно співпрацювала з іншими громадськими організаціями, з Церквою, навчальними закладами.
  • В Івано-Франківську установчу конференцію провели 15 квітня 1989 р. Це стало другим, новітнім, народженням товариства «Просвіта» під назвою Товариство української мови (ТУМ). Головою Івано-Франківського Товариства української мови обрали письменника Степана Пушика. Первинні осередки ТУМ у місті спочатку організовували при правлінні обласного Товариства. Через великий обсяг координаційної роботи в межах області не було змоги приділити їм належну увагу, накопичувалися проблеми, що вимагали невідкладного вирішення, для чого, відповідно до рішення ради обласного Товариства, і було створено на установчій конференції 11 жовтня 1992 р. Івано-Франківське міське ТУМ ім. Т. Шевченка, ухвалено та зареєстровано виконкомом Івано-Франківської міської ради Статут Товариства.
  • Загальноміське Товариство української мови з ініціативи осередків ТУМ концерну «Відкрите акціонерне товариство «Родон», арматурного заводу, Інституту «Івано-Франківськагропоект», відділка залізниці, за підтримки інших осередків зорганізувалось на установчій конференції з участю 82 делегатів від 38 осередків. Головою правління обрали професора Василя Бойка, який після того незмінно впродовж 28 років очолював Товариство. Заступниками голови у різний час обиралися доцент Євген Антонович, професор Богдан Ступарик, інженери Володимир Ференц та Василь Романко, архітектор Орест Івасик, учительки-методисти Оксана Шараневич і Ярослава Бак. Членами правління були професори Михайло Фіголь, Володимир Матвіїшин, Роман Скульський, Станіслав Шумега і Володимир Сельський, письменник Ярослав Дорошенко, краєзнавці Володимир Полєк і Михайло Головатий, лікар Микола Долішній, інженери Надія Івасик і Юрій Качмар, учителька історії Світлана Уварова, вчителі української мови та літератури Ярослава Скиба і Богдан Сушевський.
  • Не можемо не згадати із вдячністю за жертовну просвітянську працю і активістів – членів ради МО. Це професори Володимир Качкан, Степан Ґеник, Ганна Карась, Микола Лесюк, Василь Грещук, Степан Хороб, художники Опанас Заливаха і Мирослав Аронець, історики Петро Арсенич, Ігор Дейчаківський, журналіст Богдан Кучер, артист Михайло Кривень, голови первинних осередків Богдан П’ятничко, Ольга Голинська, Романа Гаврилович, Марія Путько, Степан Підгірняк, Мирон Мицан, Роман Салижин, Анна Слєпко, Володимир Зварун, Микола Кейван, Олександра Глуханюк, Тарас Лісевич, Олена Сеник, Роман Малець, Оксана Копей, Оксана Туранська, Надія Шушкевич, Ірина Турій, Віра Василишина, Степан Воляр, Євдокія Бойчук, Ярослава Левицька та просвітяни Надія Легун, Борис Голодюк, Богдан Білецький, Марта Ганушевська, Марія Срібняк, Наталія Куцик, Ольга Павлик, Григорій Будзик, родини Орисі та Івана Чопиків, Михайла і Стефанії Юркевичів, Ярослави і Дмитра Бородайкевичів, Марії і Василя Корпанюків. Вони формували кістяк міського Товариства й започатковували та організовували просвітянську роботу в організаціях, навчальних закладах і на підприємствах Івано-Франківська. Світла пам’ять тим із перелічених просвітян, хто вже відійшов у вічність.
  • 08 липня 2020 р. у приміщенні Народного дому (НД) «Просвіта» відбулася позачергова звітно-виборна конференція Івано-Франківського міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка. На ній обрали нового голову – доцента Марію Гуцол, заступниками голови – письменницю Ганну Дорошенко, журналіста Івана Гавриловича, о. Ореста Путька і доцента Володимира Шпільчака. Активними членами правління на даний час є поетеса Любомира Гаврилів, інженери Анатолій Андрусяк і Марія Турчин, професори Олег Вівчаренко і Володимир Боцюрко, письменник Дмитро Захарук, режисер Сергій Сивачук, лікарі Микола Кардащук та Євген Романишин, учительки Галина Терлецька і Галина Литвин.
  • Відповідальними секретарями МО, на яких покладено увесь тягар щоденної клопіткої роботи відповідно до оплачуваної посади, у різні часи були Ольга Гаталевич, Лідія Банахевич і Василь Фащук, а скарбником до 2000 р. – Вірослава Сімонович. Тепер відповідальним секретарем працює Наталія Синиця, бухгалтером – Діана Говера.
  • Івано-Франківське МО ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка з часу свого відродження послідовно й наполегливо обстоює права української мови як основи буття нації, робить вагомий внесок у духовне і культурне відродження нашого народу, зокрема, українських звичаїв і традицій, проводить науково-практичні конференції з питань мовно-культурної політики в Україні, літературно-мистецькі вечори, влаштовує мистецькі виставки – усе це становить зміст повсякденної цілеспрямованої праці членів Товариства, яка має на меті формування національної і громадянської самосвідомості народу.
  • В процесі роботи просвітяни міста сформували такі шляхи здійснення своїх завдань: розгортання активної власної діяльності, залучення до реалізації цих завдань і владних структур міста (оскільки, на відміну від попередньої, нинішня «Просвіта» діяла і діє в уже незалежній Україні), об’єднання різних партій і громадських організацій на ґрунті розбудови Української держави та ін.

Майбутні події