Вже доброю традицією в Івано-Франківський національний університет стало проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Розвиток кращих практик у підготовці докторів філософії».
Цьогоріч у центрі уваги конференції були актуальні питання академічної доброчесності та протидії корупції в системі охорони здоров’я, підвищення публікаційної активності молодих дослідників у журналах, що індексуються в наукометричних базах Scopus та Web of Science, інтеграції принципів Open Science, а також ролі інструментальних методів досліджень у підготовці докторів філософії.
Окрему увагу було приділено впровадженню загальносвітових стандартів належної дослідницької практики (Good Research Practice) у наукові дослідження та визначенню місця біоетики як невід’ємної складової сучасної науки.
Роман Яцишин наголосив що актуальність проведення конференції зумовлена необхідністю модернізації системи підготовки докторів філософії відповідно до сучасних викликів глобалізованого науково-освітнього простору. В умовах інтеграції української науки у міжнародну академічну спільноту особливого значення набуває впровадження ефективних освітніх і наукових практик, що відповідають світовим стандартам якості.
Тетяна Фреїшин – адвокатка та експертка у сфері інтелектуальної власності – акцентувала увагу на практичній і часто недооціненій проблемі збереження наукової новизни та недопущення втрати патентного потенціалу через передчасне оприлюднення результатів досліджень.
Марія Байляк – доктор біологічних наук, професор, завідувачка кафедри біохімії та біотехнології Карпатський національний університет імені Василя Стефаника – порушила важливу для сучасної науки проблему ролі наукового керівника як ментора та менеджера дослідницького процесу, що є ключовим чинником якісної підготовки докторів філософії.
Володимир Бойчук – проректор з науково-педагогічної роботи та соціально-економічного розвитку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор фізичних наук – у доповіді «Радіація, довкілля і відповідальність: уроки Чорнобиля», присвяченій 40-річчю Чорнобильська катастрофа, акцентував увагу не лише на фізичних аспектах радіації, а й на її екологічних, соціальних та етичних вимірах.
Доповідь стала результатом наукових досліджень, реалізованих у межах співпраці Карпатського національного університету імені Василя Стефаника та SaveDnipro. Зокрема, у липні 2025 року на горі Піп Іван Чорногірський (2028 м), в структурі Міжнародного наукового центру «Обсерваторія», було встановлено моніторингову станцію Radnote, що сприяє розвитку сучасних підходів до екологічного та радіаційного контролю.
Таким чином, конференція виступає важливою платформою для обміну досвідом, обговорення актуальних проблем та впровадження кращих практик підготовки докторів філософії, що сприяє підвищенню якості наукових досліджень і конкурентоспроможності української науки на міжнародному рівні.
