Медичні дослідження в умовах війни: приклад стійкості

Російська агресія суттєво вплинула на медичні дослідження в Україні. Однак чимало науковців демонструють неймовірну стійкість і продовжують працювати навіть у найскладніших умовах.
Леся Передерко, доцентка кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету, стала одним із прикладів незламності української наукової спільноти під час війни. Після початку повномасштабного вторгнення Росії вона, попри страх і шок, продовжила викладати та працювати дистанційно, адаптуючись до умов постійних повітряних тривог і перебоїв електропостачання. У своєму інтерв’ю для журналу The Lancet (November 25, 2024) Леся Петрівна розповіла, що спочатку відчувала відповідальність не лише перед родиною, а й перед студентами та колегами. Її робота надихнула багатьох продовжувати свою діяльність навіть у складних умовах. Згідно з даними Міністерства освіти і науки України понад 4000 навчальних закладів, включно з університетами, були пошкоджені або зруйновані внаслідок війни, а понад 200 медичних закладів знищено. Проте наукові дослідження продовжуються завдяки відданості фахівців і впровадженню нових форматів роботи, таких як онлайн-викладання та телемедицина. У рамках міжнародної програми Леся Передерко отримала можливість працювати у Франції як дослідник у сфері онкогенетики в Університеті Гренобль-Альпи. Це дало їй змогу опанувати нові методики досліджень і розширити свої професійні компетенції. Її приклад демонструє, як війна може стати каталізатором змін і сприяти розвитку науки навіть у таких складних обставинах.
“Кожен із нас має свій фронт, і разом ми зможемо відновити Україну та зробити її наукову спільноту сильнішою”, — наголосила Леся Передерко.