Кафедра неврології та нейрохірургії

Кафедра неврології та нейрохірургії була організована в 1946 році. До 2004 року вона мала назву кафедра нервових хвороб; з 1966 по 1990 роки кафедра була з курсом медичної генетики, а по 2014 року – кафедра неврології №1. Кафедру нервових хвороб в 2003 році було реорганізовано в дві кафедри: нервових хвороб №1 і №2. Цьому сприяло збільшення кількості студентів за спеціальністю «Педіатрія», що в подальшому навчалися на кафедрі нервових хвороб №2, базою якої стало неврологічне відділення та відділення реабілітації обласної дитячої клінічної лікарні. Викладання нейрохірургії в медичному університеті розпочалося з 1961 року на кафедрі госпітальної хірургії, в 1971 році був створений курс нейрохірургії у складі кафедри нервових хвороб. Окремою кафедрою нейрохірурги стали у 1990 році. В 2012 році кафедри нервових хвороб №1 і №2 об’єднано в кафедру неврології, а з 2014 до неї долучили і нейрохірургів.

Першим керівником підрозділу, а також першим головою обласного товариства неврологів в Івано-Франківські області був професор Іван Лукич Скобський з 1946 по 1962. У 1925 році закінчив Київський медичний інститут, в подальшому був завідувачем кафедри нервових хвороб Ашхабадського медичного інституту, учасник Другої світової війни (1942-1945). В 1945 році захистив докторську дисертацію на тему «Порушення гуморальної кореляції після часткової паратиреоектомії». Медсестри, які працювали з ним, згадують про його глибоке почуття гумору; він пам’ятав дні народження не тільки працівників кафедри, лікарів відділу, але й молодшого медичного персоналу, завжди їх вітав. Першими асистентами – Симонова Н.В., Бубнова Н.М., Перфілов П.О. та Рахліна Р.М., які працювали з часу її організації до 1952 року.

В 1962-1974 роках кафедру очолював доцент (з 1965 року  – д.м.н., професор) Віктор Олександрович Дельва, який в подальшому, до 1984 року, працював завідувачем кафедри нервових хвороб і ректором Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава). Закінчив Донецький медичний інститут, в 1957 році захистив кандидатську дисертацію, в 1966 році вже в стінах нашого ВУЗу – докторську дисертацію на тему «Вміст і топографія деяких мікроелементів в головному мозку людини в нормі і патології». Слід відзначити спадкоємність спеціальності Невролог в сім’ї Віктора Олександровича. Один з його онуків д.мед.н., професор Михайло Юрійович Дельва зараз очолює кафедру неврології та нейрохірургії Української медичної стоматологічної академії, інший онук – к.мед.н. Дмитро Юрійович Дельва присвятив себе дитячій неврології, працює у відділенні для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням функції опорно-рухового апарату Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні.

Під керівництвом Віктора Олександровича була захищена кандидатська дисертація Герасимчука Р.Д., майбутнього завідувача кафедри, та Весельського Іван Шимонович за темою «Функціональний стан кори наднирників і вміст мікроелементів у крові хворих церебральною формою гіпертонічної хвороби» (1970). Пізніше доцент Іван Шимонович переїхав працювати на кафедру в Тернопільській медичний інститут; з 1975 році працював на кафедрі нервових хвороб в Полтавській медичній стоматологічній академії, після захисту докторської дисертації очолював кафедру в 1990-1995 рр., на базі якої організував лабораторію нейрофізіології. Його діти успадкували любов до неврології: донька д.мед.н Насонова Т.І. працює на кафедрі неврології №1 в НМАПО імені П.Л. Шупика, а син к.мед.н Весельський О.І. – геронтолог в регіональному центрі охорони здоров’я Пітерборо (Канада).

Коли Дельву В.О. запросили на посаду ректора інституту в м. Полтаву, не маючи професора на кафедрі, адміністрація Івано-Франківського медінституту подала оголошення у всьому Радянському Союзі на вакантну посаду завідувача. І в 1974 – 1975 роках обов’язки  завідувача кафедри виконувала доцент Є.М. Барабанова.

З 1952 року по 1971 рік на посаді асистента, а в 1971 – 1979 на посаді доцента кафедри працювала невролог Барабанова Є.М.. В 1952 – 1983 роках посаду асистента кафедри займали Венгров П.Я., з 1956 по 1962 рік – лікар Грицуляк Є.М., а в 1968 – 1980 роках – Перекопська С.М.

На оголошення відгукнувся професор Ігор Олександрович Дмитрієв, уродженець Сталінграду (Волгоград, РФ), який в подальшому і очолив кафедру нервових хвороб у 1975-1990 рр. Ігор Олександрович (1925-2007), учасник другої світової війни (1942-1943), закінчив Пермський медичний інститут у 1951 році, працював завідувачем кафедри нервових хвороб Семипалатинського (1958-1962), Благовещенського (1962), Волгоградського (1962-1975) медичних інститутів. У 1955 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Рефлекторні зміни шкірної температури при деяких захворюваннях головного мозку», а в 1967 році – докторську дисертацію на тему «Функціональний стан локомоторної і вегетативної системи при епілепсії». Автор 82 наукових праць, багатьох тлумачень з неврології у Великій Медичні Енциклопедії (Большая медицинская энциклопедия / гл. ред. Б.В. Петровский. – 3-е изд. -М.: Советская энциклопедия, 1974-1989. – Т. 1-30.). Клінічні розбори хворих в ті часи, коли були відсутні дані нейровізуалізації, дані специфічних лабораторних досліджень, базувалися, в основному, на глибокому знанні топографічної неврології, чим Ігор Олександрович володів бездоганно. Такі розбори, дискусії тривали до двох годин із залученням книг, таблиць, слайдів; при цьому лікарі-ординатори мали можливість повторювати нейроанатомію. В сьогоденні неприпустимо стільки часу витрачати на розбір всього одного випадку; змінилося навантаження на лікарів, на професора, в рази розширилася можливість параклінічної діагностики, що спрощує пошук топографії захворювання, але надзвичайно збільшився клінічний портрет нервових хвороб. За останні 20 років кардинально змінилася стратегія і тактика ведення неврологічних пацієнтів.

До вступу в медичний інститут Ігор Олександрович отримав диплом вищої освіти в галузі геології в м. Перм. Але присвятив себе медицині, а вміння розбиратися в коштовних каміннях залишилося як хобі. Часто жінки питали поради щодо вибору ювелірних прикрас з каміннями: чи дійсно вони коштовні.

Ігор Олександрович приїхав в Україну, абсолютно не володіючи українською мовою, але його розуміння психології пацієнта, бажання «перекинути мостик» у спілкуванні з хворим спонукало його швидко навчатися і розмовляти українською. Хворі йому довіряли. Однією з причин втрати функції пацієнтом є психологічний фактор. Так, на обході, досліджуючи неврологічний статус у пацієнтки, яка раптово перестала ходити після стресової ситуації в сім’ї, професор зазначив лікарям, що статус є в межах абсолютної норми. Перевіряючи чутливість в ділянці спини, Ігор Олександрович сказав пацієнтці, що в неї в ділянці хребта є кнопка, на яку він зараз натисне, і вона почне ходити. Так і сталося на величезний подив присутніх в палаті хворих. Володіючи прийомами гіпнозу, будучи не тільки досвідченим неврологом, а й хорошим психотерапевтом, професор Дмитрієв І.О. завжди допомагав лікарям не тільки у діагностиці, але й в тактиці ведення пацієнтів.

З 1991 року по 2012 рік кафедрою завідував Роман Дмитрович Герасимчук, який після закінчення клінічної ординатури в 1967 році був обраний на посаду асистента кафедри. В 1970 році він захистив кандидатську дисертацію на тему «Вплив клімату низькогірного курорту Яремча на деякі гемодинамічні і біохімічні показники крові у хворих гіпертонічною хворобою і судинною гіпотонією», зібравши матеріал для дослідження, працюючи в Яремче лікарем-ординатором до 1967 році, а після захисту докторської дисертації «Клініко-неврологічна характеристика порушень мозкової гемодинаміки та їх корекція при первинній артеріальній гіпотонії» в 1997 році йому присвоїли вчене звання професора.

Він виховав найбільшу плеяду науковців-неврологів: під його керівництвом було захищено 8 кандидатських дисертацій (Купновицька-Сабадош М.Ю., Гуменюк Ю.М., Максимчук Л.Т., Дорошенко О.О., Геник С.І., Михалойко О.Я., Поясник І.М., Грицюк Т.Д.) та одна докторська дисертація (Гриб В.А.). Ним було сформовано школу неврології Прикарпаття, центральною проблемою якої були судинні захворювання нервової системи.

Проводячи заняття з курсантами-неврологами переатестаційного циклу або тематичного удосконалення, завжди доречно цитував класиків української літератури, надаючи перевагу Івану Франку, Ліні Костенко. Про швидкоплинність подій повторював рядки Ліни Костенко:

Життя іде і все без коректур

І час летить, не стишує галопу…

Роман Дмитрович чудово знав історію свого рідного краю – Тернопілля. Сам він родом з Коропця (Монастириський район), що на Дністрі. В 2006 році він запросив всю кафедру у своє рідне село, про яке казав словами Франка:

І знов я бачу тя, село моє родинне,
Як бачив тя тоді, коли життя дитинне
Плило, немов малий потічок серед трав,
Що в’єсь несміло між дрібними камінцями.

Розповідав про дендропарк, історію дерев’яної церкви Успіння Пресвятої Богородиці та дзвіницю, а особливо – про гордість селища – палац графів Бадені, колишнього власника цих земель.

Герасимчук Р.Д. в Афганістані працював неврологом в центральному госпіталі впродовж 2-х непростих років – 1978-1980.

Чудово співав, знав не один десяток українських пісень. А на питання, чому так любить поезію, відповідав рядками вірша Ліни Костенко:

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

На жаль, у червні 2019 року перестало битися серце нашого вчителя, хорошої людини, чуйного лікаря.

Всі неврологи Івано-Франківської області зі стажем чудово пам’ятають асистента кафедри – професора без звання (так називали його лікарі, пацієнти) Венгрова Павла Яковича. Ця харизматична людина працювала на кафедрі з 1965 року, але основна його посада була завідувач обласного управління охорони здоров’я. Вродженого психолога, людину, яка завжди допомагала у вирішенні питань пацієнтів і лікарів, Павла Яковича називали «душею колективу». Медсестри, які ще працюють у відділенні міської лікарні №1 пам’ятають, як він завжди пригощав їх цукерками.

Студенти чудово пам’ятають строгого, але дуже справедливого викладача доцента Івана Іванович Герзанича, який працював на кафедрі з 1978 по 2003 рр. А також Тетяну Юріївну Окишан, яка закінчила аспірантуру при кафедрі та в 1983 році захистила кандидатську дисертацію і з 1986 по 2003 роки працювала асистентом кафедри.  

З 1989 по 2003 рік професором кафедри працював д.мед.н. Микола Іванович Пітик. З 2003 року професор Пітик М.І очолив кафедру неврології №2 (2003-2006 рр – з курсом психіатрії і медичної психології; 2007-2012 – з курсом дитячої хірургії). Після об’єднання кафедри нервових хвороб №1 і №2 з 2012 році Микола Іванович, Член президії правління науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України, Член Європейської асоціації неврологів і клінічних нейрофармакологів, продовжує працювати професором на базі обласної дитячої клінічної лікарні. Пітик М.І. починав свій науковий шлях на кафедрі нормальної фізіології ІФДМІ, навчаючись в аспірантурі в 1965-1968рр., захистивши кандидатську дисертацію на тему «Функціональний стан рухового апарату при порушенні жовчовиділення». У 1980-1984 рр працював в медичному факультету Оранського університету, лікарем-радником і керівником медичної місії в Західному консульському окрузі (Алжир). У 1986 році захистив докторську дисертацію на тему «Механізми міжсенсорної інтеграції в системі структур зорового аналізатора» і в 1989 отримав звання професора кафедри нервових хвороб.

Видано монографію „Лімбічна епілепсія – клініка, патогенез, лікування” (проф. М.І. Пітик, доц. Тодорів І.В.), підручник та два навчальні посібники для лікарів і студентів; отримано два патенти на винаходи, опубліковано понад 380 статей у фахових журналах і виданнях. Микола Іванович підготував 2 докторів медичних наук (на базі Оранського університету), 5 кандидатів медичних наук і 2 магістрів медицини. Одна з його учениць Ліскевич І.І. зараз доцент кафедри, захистила кандидатську дисертацію в 2014 році (тема: «Оптимізація лікування та прогностичної оцінки перебігу невропатії лицевого нерва у дітей та підлітків»).

Всі студенти-іноземці нашого університету чудово знають доцента кафедри Сергія Федоровича Кобця, оскільки проректором з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) пропрацював до 2022 року. Сергій Федорович починав свою практичну діяльність неврологом в Хмельницькій області, де й набрався клінічного досвіду, а педагогічну і наукову діяльність – на кафедрі нормальної анатомії; захистив там кандидатську дисертацію в 1990 році, і перейшов у клініку – на кафедру нервових хвороб: з 2004 р. – доцент кафедри. У 2018 році на XXXIV Міжнародній спеціалізованій виставці «Освіта та кар’єра – День студента 2018» делегація університету, у складі якої був Кобець С.Ф., взяла участь у важливій події та здобула престижні нагороди – Гран-прі у номінації «Розвиток студентського самоврядування у вищому навчальному закладі», а також університет удостоєний почесного звання «Лідер вищої освіти України». Разом з дружиною, також неврологом, виховав доньку Тетяну, яка маючи медичну освіту, працює доцентом на кафедрі загальної патологія і токсикології в Нью-Йоркському університеті.

З 1998 року, коли значно збільшилося педагогічне навантаження, в університету відкрився медичний коледж, факультет післядипломної освіти, підготовки іноземних громадян, кількість працюючих викладачів поступово збільшувалося: з шести в 1985 році до 26-ти працівників у 2018 році. Головним науковим напрямком кафедри була і залишається по цей день проблема судинної патології нервової системи, чому і були присвячені чотири комплексні роботи, керівником двох з яких був Герасимчук Р.Д., багатий на учнів професор. Так, в 1999 році після закінчення аспірантури захистила кандидатську дисертацію Купновицька М.Ю. (тема: «Рання діагностика дисциркуляторних енцефалопатій, їх гемодинамічні варіанти становлення та медикаментозна корекція залежно від розладів артеріо-венозної рівноваги», асистент Гуменюк Ю.М. – в 2006 (тема:  “Клініко-біохімічні особливості патогенезу, симптоматики та діагностики транзиторних ішемічних атак на фоні артеріальної гіпотонії, їх медикаментозна корекція”, аспірант Максимчук Л.Т.  – в 2007 (тема: “Клініко-гемодинамічна характеристика та обґрунтування диференційованої терапії кардіогенних ішемічних інсультів”, аспірант Дорошенко О.О. – в 2008 (тема: “Клініко-генетичні співвідношення геморагічних інсультів та патогенетично-гемодинамічне обґрунтування лікувальної тактики при субарахноїдальних крововиливах”), аспірант Геник С.І. – в 2012 (тема: «Клініко-патогенетичні особливості протікання недостатності мозкового кровообігу у вертебро-базилярному басейні у пацієнтів середнього віку»), асистент Михалойко О.Я. – в 2013 (тема: «Клініко-патогенетичні аспекти гострих ішемічних інсультів у вертебро-базилярному басейні та їх лікування»), заочний аспірант Поясник І.М. – в 2016 (тема: «Аспекти діагностики дисциркуляторної венозної енцефалопатії та особливості її лікування у хворих з хронічними обструктивними захворюваннями органів дихання»), асистент Грицюк Т.Д. – в 2019 (тема: «Клініко-патогенетичні аспекти в лікувальній тактиці наслідків ішемічного інсульту»). Під науковим керівництвом професора кафедри неврології ЛНМУ Негрич Т.І. в 2014 році захищена кандидатська дисертація асистентом Оринчак Л.Б. «Етіологічні фактори ризику виникнення розсіяного склерозу на Прикарпатті».

В 1946 році базою кафедри було неврологічне відділення у клініці для інвалідів ІІ Світової війни, яке обслуговувало цивільне населення, де зараз знаходиться неврологічне відділення міської клінічної лікарні №1. Тільки в 1954 році за сприяння професора Скобського І.Я. було організоване неврологічне відділення на 25 ліжок в обласній клінічній лікарні, а через рік – і при дитячій лікарні на 40 ліжок.

В 1960 році на базі міської лікарні №1 було організоване нейрохірургічне відділення на 30 ліжок, а з 1967 року розширене до 40 ліжок.

З 1991 року відкрито відділення судинної неврології на 60 ліжок, яке надавало допомогу хворим на інсульт міста Івано-Франківська. В цьому ж році з міської лікарні №1 в обласну лікарню було переведене нейрохірургічне відділення на 40 ліжок. В 2000 році це відділення міста та неврологічне відділення ОКЛ було об’єднане у відділення судинної неврології, яке було розташоване в ОКЛ.

Засновником і першим викладачем нейрохірургії став випускник Станіславського медичного інституту доцент Мосійчук Михайло Макарович, який в 1961 році, працюючи на кафедрі госпітальної хірургії, де викладалися основи нейрохірургії, захистив кандидатську дисертацію на тему «Хірургія в умовах сільської медицини». В 1967 році його скеровано в Дніпропетровську медичну академію очолювати кафедру нейрохірургії, де в 1969 році він захистив докторську дисертацію «Проникливість гематоенцефалічного бар’єру для антибіотиків в нормі й при гнійному менінгіті», матеріал до якої набирав в міській клінічній лікарні №1 м. Івано-Франківська під керівництвом професора Дельви В.О.

В Івано-Франківській області немає жодного лікаря, який би не знав професора Потапова Олександра Івановича. Ця життєрадісна, надзвичайно позитивна людина, професіонал-фахівець, чудовий педагог, який пропрацював на кафедрі з 1971 року, і з цього ж року очолив курс нейрохірургії. Основне кредо професора-нейрохірурга, який виглядав спортивним все своє життя, було «намагаюся не старіти ні фізично, ні морально!!!»

Народився Олександр Іванович у Вороніжській області 21 серпня 1936 року в сім’ї коваля. Любив подорожі, мріяв стати начальником залізнодорожньої станції, тому, мабуть, і прожив все життя далеко від обійстя. В 1990 році Потапов О.І. захистив докторську дисертацію «Закрита черепно-мозкова травма легкої та середнього ступеня важкості у хворих з цукровим діабетом (клініко-експериментальне дослідження)». В цьому ж році була створена кафедра нейрохірургії і після присвоєння вченого звання професора він був призначений завідувачем. Лікарі згадують його, як досить відважного нейрохірурга, оскільки в той час, знаючи тільки топографію нервової системи, маючи в арсеналі можливий мінімум обстеження, нейрохірурги йшли на важкі операції, проводили субокципітальні пункції, ангіографію під рентген опроміненням (єдиний метод, щоб побачити пухлину), не боялись отримати рентген-дозу, виконували дискектомії, лямінектомії. Олександр Іванович, вболіваючи за післяопераційний період своїх пацієнтів, багато часу проводив в клініці, виконавши понад 5 тисяч операцій.

Клінічною базою курсу служив нейрохірургічний відділ 1-ої міської лікарні. З 1968 по 1971 роки на курсі працював доцент Перфілов О.П., з 2000 року викладачем працює доцент Гринів Ю.В., з 2007 року – асистент Ткачук Ю.Л.   

За матеріалами нейрохірургічної клініки виконані та захищені 4 кандидатські дисертації:

— Пожидаєв Ю.В. «Матеріали по вдосконаленню технічного забезпечення та методики церебральної ангіографії»;

— Баран М.О. «Реакції вестибулярної системи при закритій черепно-мозковій травмі»;

— Корнієнко В.С. «Порушення обміну мікроелементів при гострій черепно-мозковій травмі»;

— Гринів Ю.В. «Особливості черепно-мозкової травми середньої та важкої степені важкості у осіб старших вікових груп (клініка, діагностика, прогнозування)».

Співробітниками курсу та лікарями клініки опубліковано понад 370 наукових праць з різних питань нейрохірургії.

Лікувальна робота проводиться на базах нейрохірургічного відділу (30 ліжок), та відділу хірургії хребта та спинного мозку (30 ліжок) обласної клінічної лікарні, а також нейрохірургічного відділу дитячої обласної клінічної лікарні. В останні роки в клініці нейрохірургії широко впроваджуються малоінвазивні методи втручань при хронічних субдуральних гематомах, інсульт-гематомах, абсцесах головного мозку, лікування гідроцефалії, тромбектомія при ішемічних інсультах.  

З 2012 року по даний час керівником кафедри неврології та нейрохірургії після об’єднання кафедр нервових хвороб №1 і №2 стала д.мед.н., професор Гриб (Шевчук) Вікторія Анатоліївна. Свою практичну діяльність після навчання в інтернатурі Вікторія Анатоліївна почала з міської лікарні №1, як і всі засновники неврологічної та нейрохірургічної шкіл Івано-Франківської області, а в 1995 році стала першою ученицею, аспіранткою професора Пітика М.І., в 1999 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Клініко-патогенетичне обґрунтування ефективності силларду П та трицинолу в комплексному лікуванні вегето-судинної дистонії у хворих, ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС», пройшла навчання з електронейроміографії, доплерографії судин мозку в інституті ім. А.П. Рамоданова (1999р). В 2012 році Гриб В.А. захистила докторську дисертацію (тема: «Патогенетичні аспекти та лікування поліневропатії у хворих на цукровий діабет 2 типу», консультант – проф. Герасимчук Р.Д.), в 2013 отримала диплом професора неврології.

З 2014 році кафедру було реорганізовано в кафедру неврологію та нейрохірургії.

В 2017 році на базі міської клінічної лікарні №1 сертифіковано кафедральну науково-практичну лабораторію нейрофізіологічного дослідження, де працюють асистенти, сертифіковані спеціалісти: Ткачук Наталія Павлівна (спеціаліст з електроенцефалографії) і Коваль Марія Василівна (виконавець електронейроміографії).

Під керівництвом професора Гриб В.А. дипломованими кандидатами медичних наук стали аспірант Герасимчук В.Р. в 2017 році (тема: «Клініко-патогенетичні особливості раннього відновного періоду та оптимізація лікувальної тактики у хворих на ішемічний інсульт»), заочний аспірант Скрипко Л.А. в 2017 році (тема: «Оптимізація лікування поліневропатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу на базі комплексного нейроімунного підходу»), пошукач Ткачук Н.П. в 2020 році (тема: «Клініко-патогенетичні особливості синдрому неспокійних ніг у хворих з діабетичною поліневропатією, лікувальна тактика»), отримав вчену ступінь доктора філософії аспірант Ува-Агбонікхена Іріах Фестус (Нігерія, м. Бенін-Сіті) в 2022 році («Особливості когнітивних функцій хворих з порушенням моторики руки після перенесеного ішемічного інсульту та їх корекція»).

Співробітники кафедри беруть активну участь в житті університету, зокрема щороку в спартакіаді «Здоров’я» серед професорсько-викладацького складу. В 2019 році професор Гриб В.А., яка завжди виступала в парі з професором Потаповим О.І., зайняла ІІІ місце у змаганні зі стрільби з пневматичної  гвинтівки серед жінок.

Гриб В.А. є членом міжнародної організації Рухових розладів, Європейської академії неврології, співавтором Національного підручника «Неврологія», редактором посібників «Clinical Neurology”, «Neurostomatology», «Нейростоматології» для студентів, які були написані колективом кафедри неврології, а також є співавтором посібника для неврологів, сімейних лікарів «Діагностичні алгоритми в неврології».

В 2014 році на кафедру прийняли асистентом Ботєва Вячеслава Семеновича, переселенця з Донецька, який переїхав в наш край на початку російсько-української війни на Сході України. Це абсолютно унікальна людина, нейрохірург, частина життя якого була пов’язана з роботою лікаря в гарячих військових точках світу, він досконало володіє французькою, англійською та арабською мовами. В 1972 році закінчив Донецький медичний інститут, в 1975-1989 рр – завідувач нейрохірургічним відділенням Донецької обласної клінічної лікарні. В 1990-1991 роках працював нейрохірургом в Алжирі, 1992-2003 – в Лівії, з 2004 впродовж 4-х років – в центрі медичної служби Великобританії (Frontier Medical), яка була донатором лікарів у «гарячі точки» світу, в тому числі й під егідою ООН: Чад, Мавританія, Нігерія, Судан, Ємен. Є ведучим модератором проекту «EANS/UEMS Європейський іспит з нейрохірургії» в рамках напрямку «Підготовка кадрів» інтернет-порталу Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України, а також у співавторстві з професором Гриб В.А. – тестів з неврології для підготовки іспиту на EAN («Український неврологічний журнал»).

З 2013 року в мальовничому куточку України, в Буковелі кафедра неврології, а з 2014 року – кафедра неврології та нейрохірургії проводить науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Сучасні аспекти клінічної неврології», яку відвідали такі провідні вчені Європи, як професор неврології й фармакології, голова всесвітнього конгресу «Судинна деменція» Amos Korczyn (Ізраїль, Тель Авів), керівник відділом функціональної діагностики неврологічного центру клініки в Барселоні, професор Jordi Montero (Іспанія), професор неврології Jerzy Krupinski (Барселона, Іспанія), професор неврології Ingmar Skoog (Гетинберг, Швеція), автор книг з психології і десятка публікацій з управлення персоналом, мотивації, роботі з інформацією, людина, яка пройшла війну у В’єтнамі, Robert Franklin Pucelik «Посттрав­матичний стресовий розлад. Психологічна та соціальна адаптація» (США), провідний фахівець з нейроінфекції університетської клініки Святої Анни Irena Dolezhanova (м. Брно, Чеська Республіка), представлена діяльність проекту ANGELS в Україні з питань лікування інсульту.

Для процесу викладання неврології та нейрохірургії в 2019 році кафедрою використовувалося неврологічне відділення міської клінічної лікарні №1 (60 ліжок), відділення судинної неврології ЦМКЛ м. Івано-Франківська (50 ліжок), а також відділення судинної неврології ОКЛ (55 ліжок), неврологічне відділення та відділення нейрореабілітації обласної клінічної дитячої лікарні (40 ліжок), а також нейрохірургічне відділення ОКЛ (40 ліжок). На той час кафедра використовувала 16 навчальних кімнат на всіх клінічних базах. З 2022 року базами кафедри є КНП «ОКЛ ІФОР», клініка університету, ЛДЦ «Нейро глобал».

За час існування кафедри виконано 5 докторських і 24 кандидатських дисертацій, 1 дисертація – на вчений ступінь доктора філософії, опубліковано більше 1000 наукових праць /з них 4 монографії/, видано 6 навчальних посібників, проведено 3 республіканські, 9 обласних науково-практичних конференцій з публікацією тез робіт у збірниках, 8 науково-практичних конференцій з міжнародною участю.

На кафедрі працює студентський наукові гуртки для студентів медичного факультету спеціальності «Лікувальна справа» (керівник гуртка – доц. Михалойко О.Я.), «Педіатрія» (керівником гуртка була доц. Ліскевич І.І.), «Фізична терапія, ерготерапія» (керівник гуртка – ас. Грицюк Т.Д.). Наукові роботи студентів щорічно доповідаються на студентських наукових конференціях університету, а також гуртківці кафедри беруть участь і виступають з доповідями на республіканських конференціях.

Надається систематична допомога практичній службі охорони здоров’я м. Івано-Франківська та області.

В 2019 році на кафедрі працювало 2 професора, д.мед.н.: Гриб Вікторія Анатоліївна, Потапов Олександр Іванович; 10 доцентів, к.мед.н.: Кобець Сергій Федорович, Купновицька-Сабадош Марта Юріївна, Дорошенко Олександр Олександрович, Максимчук Любов Тарасівна, Михалойко Ольга Ярославівна, Геник Софія Ігорівна, Ліскевич Ірина Ігорівна, Герасимчук Вікторія Романівна, Поясник Ірина Миронівна, Гринів Юрій Васильович; 5 асистентів: Грицюк Тетяна Дмитрівна, Ткачук Наталія Павлівна, Коваль Марія Василівна, Лесів Марʼяна Ігорівна, Ботєв Вʼячеслав Семенович, а також зовнішні сумісники кафедри: Оринчак Лідія Богданівна, Романюк Назарій Васильович, Анохіна Світлана Любомирівна, Угринчук Тетяна Василівна, Дубанович Лідія Богданівна. Ткачук Юрій Любомирович.

В 2023 році склад кафедри змінився: пішли у засвіти професор Герасимчук Р.Д., професор Пітик М.І.. професор Потапов О.І. Світла пам’ять нашим вчителям, надійним, відданим товаришам, чудовим Людям.

Штат кафедри суттєво зменшився: наклалися перебудова системи охорони здоров’я в Україні, воєнний час, що триває з 24 лютого 2024 р. Станом на 2023р на кафедрі налічується 9 основних працівників, в тому числі 2 нейрохірурга, а зовнішніх сумісників – 8 викладачів. Спектр дисциплін розширився, викладачі навчають студентів медичного (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Фізична терапія, ерготерапія»), стоматологічного факультету, факультету підготовки іноземних громадян (спеціальність «Лікувальна справа», «Стоматологія»), медичного коледжу,  також здобувачів післядипломної освіти (інтернатура, цикли тематичних курсів) та здобувачів освітньо-наукового рівня (наукового звання доктора філософії).

Кафедру називають колискою неврологів України. Адже тут працювали майбутні завідувач кафедри нервових хвороб та ректор Полтавської медичної стоматологічної академії, професор Дельва В.О.; завідувач кафедри нейрохірургії Дніпропетровської медичної академії, професор Мосійчук М.М.; завідувач кафедри нервових хвороб Полтавської медичної стоматологічної академії, професор Весельський І.Ш.; завідувач кафедри рефлексотерапії з курсом нейрохірургії / неврології та нейрохірургії факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, професор Шевага В.М. Навчалася  в стінах Івано-Франківського медичного ВУЗу, була активним учасником студентського гуртка, завідувачка кафедри неврології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, професор Прокопів М.М.

На базі кафедри у 2011 році відкрито обласний клініко-діагностичний кабінет для хворих з екстрапірамідною патологією, який є структурою всеукраїнського об’єднання фахівців-неврологів для надання консультації насамперед хворим на хворобу Паркінсона. Очолювала консультативний центр професор Гриб В.А., доцент Геник С.І. здійснювала прийом пацієнтів. Щороку 11 квітня, у Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона, кафедра проводить захід, присвячений приверненню уваги суспільства до проблем людей з хворобою Паркінсона, а також організовує зустріч пацієнтів та їх родичів з психологом, логопедом, реабілітологом, дієтологом, розповідає про сучасні методи лікування хвороби у світі, а також роз’яснює методики різного роду підтримки таких людей.

Щороку 30 жовтня у Всесвітній день боротьби з інсультом інтерни кафедри організовують просвітницький захід щодо ознайомлення жителів Івано-Франківська з проблемою цереброваскулярних захворювань. Роздають перехожим пам’ятки про основні фактори ризику, які методи запобігання інсульту, як його розпізнати.

У Всесвітній день боротьби з інсультом інтерни-неврологи проводять бесіду з перехожими про фактори ризику інсульту і як розпізнати перші прояви інсульту (30 жовтня 2023р)