Кафедра медичної біології і медичної генетики

Кафедра біології розпочала свою діяльність з моменту відкриття Станіславського медичного інституту у 1945 році. Над її створенням та організацією навчальних матеріалів працювали на той час весь науково-педагогічний колектив під керівництвом завідувача кафедри П. І. Ростінського, який був її очільником до 1949 р.  Наступними завідувачами були Ф. С. Леоненко (1949-1951), згодом Г. П. Гаєнко (1951-1954), професор В. Н. Гамбурцев (1954-1956), професор Ф. Н. Бассін (1956-1965), професор Г. А. Машталер (1965-1972), В. С. Гітіліс (1972-1980), професор В. П. Стефурак (1980-1993). З 1993 року завідувачем кафедри медичної біології і медичної генетики є професорка Л. Є. Ковальчук. 

Завідувачі кафедри

              Свого часу науково-педагогічний колектив кафедри біології був представлений асистентами та доцентами, а саме: І. І. Яременко (1945-1951),        Ф. С. Леоненко (1947-1949), В. В. Стовбун (1955-1959), Л. І. Лупачова (1954-1959), Р. П. Коцкович (1957-1972), Л. І. Антків (1959-1967), Г. В. Гавриленко (1968-1989). Л. Г. Савицька (1970-1980), А. С. Новоземцева (1973-1979), Ф. С. Башинський (1972-1978), І. В. Мислюк (1973-1976), Р. А. Адаменко (1978-1980), Н. В. Потоцька (1981-1982), Н. В. Бондарь (1981-1984), Т. М. Бережницька (1983-1985), М. Є. Чучук (1990-1991), Н. М. Толоконнікова (1990-1991), Н. І. Синіцина (1985-1996) та інші.

Колектив кафедри біології 1977 р.
Колектив кафедри 1995р.
Колектив кафедри 1985р.
Колектив кафедри біології з курсом медичної генетики 2000 р.
Колектив кафедри 2005р.
Колектив кафедри медичної біології і медичної генетики 2015 р.
Колектив кафедри медичної біології і медичної генетики 2015 р
Колектив кафедри медичної біології і медичної генетики біології 2019 р.

Сьогодні кадровий потенціал кафедри медичної біології і медичної генетики представлений:

4 професорами: завідувачка професор Л.Є. Ковальчук, професор В. П. Стефурак, професор Р. В. Козовий, професор Н. І. Кіцера;

6 доцентами: П. М. Телюк, Л. С. Швець, Н. В. Довганич, Н. І. Фрич, М. В. Бондаренко, Л. П. Передерко;

5 асистентами: О. С. Ястребова, З. І. Дрогомирецька, Р. І. Багриновський, Н. В. Федорищак, Л. Д. Павлюк.

Викладачами фахового медичного коледжу: Г. М. Кузь, Л. Д. Павлюк.

Лаборантами: І. Б. Ганяк, Ю. Я. Шуляр.

Допоміжними робітниками: М. Д. Бажан та Г. М. Пастернак.

            Викладачі кафедри постійно удосконалюють науково-педагогічну,  фахову майстерність та є постійними активними учасниками професійних стажувань, наукових семінарів, вебінарів, форумів, конференцій за відповідними програмами в Україні та за її межами. Працівники кафедри є членами Всеукраїнської громадської організації «Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова». Також професорка Л. Є. Ковальчук – член  European Cytogeneticists Assotiation. Професорка Л. Є. Ковальчук, професор Р. В. Козовий та доцентка М. В. Бондаренко – члени американсько-українського альянсу з профілактики вроджених вад розвитку. Професорка Н. І. Кіцера – член European Society for Medical Oncology з 2006, International Genetic Epidemiology Society з 2019, рецензентка міжнародних статей. Науково-педагогічні співробітники мають міжнародні сертифікати володіння англійською мовою, є авторами публікацій у фахових виданнях України, Web of Science та Scopus.

Матеріально-технічна та інформаційна бази кафедри є основою для забезпечення фундаментальних медичних знань та вдосконалення навчально-практичної діяльності студентів. Викладання навчальних дисциплін здійснюється у Морфологічному корпусі ІФНМУ та клінічною базою є комунальне некомерційне підприємство «Івано-Франківський обласний перинатальний центр». Відповідне забезпечення представлене навчальними кімнатами, генетичною лабораторією, моніторами, планшетами, ноутбуками, навчальними стендами, таблицями, мікропрепаратами, науковими фото-та відео фрагментами. 

Кафедра медичної біології і медичної генетики забезпечує навчальну діяльність нормативних та вибіркових дисциплін на медичному, стоматологічному, фармацевтичному факультетах українською та англійською мовами. Розроблені навчальні програми, робочі програми та силабуси з наступних дисциплін: медична біологія, сучасні проблеми молекулярної біології, сучасні клітинні та генні технології у медицині, прикладні аспекти сучасної паразитології, біологія з основами генетики, прикладна генетика, біологічні основи спадкових захворювань, основи генетичного здоров’я, сучасні методи генетичної діагностики та спільно з кафедрою клінічної фармакології та клінічної фармакотерапії – дисципліна клінічна  фармакологія та медична генетика. 

Відповідно до вимог часу заняття зі студентами науково-педагогічні працівники проводять у двох форматах онлайн та офлайн. Для забезпечення функціонування навчальної діяльності в онлайн просторі розроблені відповідні алгоритми дій викладачів і студентів, створені бази поточного тестування, ситуаційних завдань, фото-та відео фрагментів, презентацій лекцій та практичних занять.

На кафедрі функціонує науковий гурток, де щомісяця студенти мають можливість висвітлити підготовлену доповідь наукового характеру. А щороку студенти під керівництвом науково-педагогічних працівників кафедри беруть участь у студентських конференціях з міжнародною участю.

Всі відомості про діяльність студентського наукового гуртка кафедри можна переглянути на порталі SharePoint у розділі документів кафедри медичної біології і медичної генетики.

Викладачі кафедри є кураторами академічних груп та здійснюють свою діяльність відповідно до принципів виховання, визначених у Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Концепції громадянського виховання, а саме: гуманізації, демократизації, диференціації та індивідуалізації виховного процесу, створення умов для розвитку активності, самодіяльності та творчої ініціативи студентської молоді. Аналітична функція передбачає планування та організацію виховної роботи з іноземними групами на основі вивчення та врахування міжособистісних стосунків у колективі, мотивації навчальної діяльності, індивідуальних особливостей студентів, соціально-побутових умов життя, стану здоров’я та інших чинників.

Наукова робота кафедри

 Перші напрямки наукових досліджень були присвячені реалізації еко-генетичної програми, що включали розробку і впровадження комплексних тест-систем, які об’єктивно відображають інтенсивність мутагенного забруднення довкілля і прогнозування генетичної небезпеки для населення з наступною організацією про­фі­лактичних заходів негатив­них генетичних наслідків.  За цим напрямом виконано п’ять НДР, що виграли конкурс МОЗ України на цільове фінансування. Чотири наукові проекти отримали гранти Швейцарського наукового товариства, Міжна­род­ної на­у­ково-освітньої програми (ІSSEP), Європейської молекулярно-біологічної асоціації та багатоцентрового дослідження INTAS (1999-2001).

  Спільно з науковцями інституту Ф. Мішера (Базель, Швейцарія) Ольга Ковальчук та Ігор Ковальчук вперше розробили технологію  використання трансгенних ліній рослин Arabidopsis thaliana, Nicotiana tabacum для діагностики забруднення дов­кілля радіонуклідами. Дана розробка  підтверджена Європатенто. Спільно з науковцями Інституту генетики рослин (м. Гетер­с­лебен, ФРН) аспіранткою Орел Надією отримано 14 трансгенних ліній рослин Arabidopsis thaliana, що можуть тестувати хімічні мутагени.

Другий науковий напрям – генетика мультифакторних хвороб. У генетичній лабораторії про­водиться медико-генетичне консультування сімей з обтяженою спадковістю, дітей із вро­д­женою та спадковою патологією; вста­нов­люються генетичні маркери спадкової схиль­ності до мультифакторних полігенних хвороб та  ефективність їхнього лікування препаратами віт­чиз­няного виробництва. Разом із вченими-генетиками університету м. Фрайбурга (ФРН) визначено генетичні маркери порушення фертильності чоловіків. За даним проектом працювала студенти Каммерер Зоряна, Масюрняк Оксана.

 В рамках українсько-американсь­кої програми “Запобігання врод­женим вадам розвитку” проводиться моні­торинг, дослідження та попередження цієї патології. У квітні 2015 р. в нашому університеті з лекцією на дану тему виступав керівник проекту американський професор Володимир Вертелецький, один із засновників Української асоціації «Комп’ютерна Медицина» (УАКМ), обраний у Національну академію наук України.

    У 2021 р продовжувалася співпраця з “ДУ Інститут спадкової патології НАМН України” (відповідно до угоди, підписаної в грудні 2018 р.) щодо виконання НДР, № держреєстрації 0119U003647. Фрагмент роботи «Спектр природжених вад розвитку у нащадків довгожителів Івано-Франківської області» виконувався спільно з працівниками кафедри медичної біології і медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету. У виконанні брали участь д.м.н. проф. Кіцера Н. І., д. м. н., проф. Козовий Р.В., д. м. н., проф. Ковальчук Л.Є. Суть науково-дослідної роботи полягала в аналізі факторів виникнення природжених вад розвитку та їх впливу на супутню патологію, пошук клінічних та біохімічних маркерів схильності до ПВР. Метою дослідження була оцінка природжених вад розвитку у нащадків довгожителів з Івано-Франківської області (Україна). Відповідно до мети роботи було поставлено наступні завдання: сформувати вибірку довгожителів віком понад 90 років і більше, що проживають в Івано-Франківській області й мають дітей та встановити частоту і спектр ПВР серед нащадків довгожителів Івано-Франківської області.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку полягають у визначенні внеску генетичного чинника у виникненні природжених вад розвитку в кожного пацієнта із врахуванням генеалогічного анамнезу відповідних родин.

Доктор медичних наук, професор, Завідувач кафедри медичної біології і медичної генетики

              Ковальчук Л.Є. з відзнакою закінчила Івано-Франківський державний медичний інсти­ту­т у 1972 році. За відмінне навчання як лауреат всесоюзного конкурсу АМН за кращу наукову роботу була рекомендована Вченою Радою в аспірантуру при кафедрі анатомії людини. В 1975 році дост­роково захистила кандидатську, а в 1989 році – докторську дисертацію на тему “Морфологія і становлення юкстагломерулярного комплексу нирки хребетних” і була переведена на посаду професора кафедри медичної біології, яку очолила в 1993 році.

             Ковальчук Л.Є. створила наукову школу генетиків Прикарпаття, започаткувала новий науковий напрямок з екологічної генетики, організувала гене­тичну лабораторію, а в 1999 р. – науковий центр медичної генетики, де проводиться медико-генетичне консультування сімей з обтяженою спадковістю; вста­нов­люються генетичні маркери спадкової схиль­ності до мультифакторних хвороб; прогнозуються негативні генетичні наслідки забруднення довкілля та розробляються профілактичні заходи. 

            Ковальчук Л.Є. багато зусиль приділяє пошуку та залученню вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток науки в університеті. Професорка була керівником чотирьох науково-дослідних робіт, які виграли конкурси МОЗ України на цільове фінан­сування і п’яти наукових проектів, які отримали гранти Швейцарського (SNSF 1996-98 і 2000-2003) і Європейського (EST 1998-1999) наукових товариств, Європейської молекулярно-біологічної асоціації, багатоцентрового дослід­ження INTAS (1999-2001). Учні Ковальчук Л. Є. отримали 7 персо­наль­них грантів на робочі місця в провідних генетичних лабораторіях Європи: Інститут Ф. Мішера (FMI, Базель), Інститут генетики людини (Гьотінген), Інститут генетики рослин (Гатерслебен).

           Вперше в світовій науці спільно з науковцями інституту Ф. Мішера (Базель, Швейцарія) розроблена технологія вери­фікації впливу на живі організми іонізуючої радіації з використанням трансгенних рослин. Отримані результати мають пріоритетне для України значення, оскільки трансгенні рослини успішно апробовані в Чорно­бильській зоні і на території Прикарпаття та зареєстровані як маркери діагностики забруднення дов­кілля радіонуклідами. Дана розробка підтверджена Європатентом.

З 2009 року вперше з ученими університету м. Летбрідж (Канада) розпочато тестування мутагенів довкілля в різних районах області за допомогою гетерозиготних за геном Sulfur (Su) рослин Nicotiana tabacum. Це створило базу для кар­тування територій за інтенсивністю мутагенного фо­­ну, а також для про­гнозування стану генофонду населення Прикарпаття.

             Під керівництвом Ковальчук Л.Є. виконані кандидатські дисертації з генетики, генетичні фрагменти до­к­тор­ських і кандидатських дисертацій з різних галузей медицини. Серії наукових робіт, виконаних в генетичній лабора­торії, отри­ма­ли 4 премії АМН Ук­раїни для молодих науковців і студентів (1999, 2007, 2009), дру­гу Шевченківську премію на Все­українській науковій студентській конфе­ренції та індивідуальний грант Міжна­род­ної на­у­ково-освіт­­ньої про­грами ІSSEP, дип­ломи та інші відзнаки на міжнародних конференціях.

            Творчий доробок Ковальчук Л.Є. налічує по­над 400 нау­ко­вих праць, в тому числі підручники, навчальні посібники, монографії, український медико-медико-генетичний тлумачний словник, патенти, раціоналізатор­ські пропозиції. За значний особистий внесок у розвиток науки та освіти, професорка має Подяку Президента України (2004). Американським біографічним товариством відзначена медаллю «Жінка року» (2005). Нагороджена ювілейною медаллю до 20-річчя України (2011), почесним дипломом Міністерства освіти і науки України (2009), грамотою МОЗ України (2009), дипломами ОДА «Кращий науковець року» у 2004, 2007 роках, лауреат обласної премії імені Мирослава Стельмаховича (2007), переможець обласного рейтингового огляду «Техтворчість Прикарпаття – 2009»” в номінації «Кращий винахідник серед жінок» (2010). 

В травні 2024 року в Берліні відбулася 58 конференція ESHG, що поєднала кращих вчених-генетиків з усього світу. Серед учасників були й представники ІФНМУ – доцентка кафедри медичної біології і медичної генетики Майя Бондаренко та студенти медичного факультету Даніяль Нассар та Дутчак Анастасія.

Асоціація ESHG «Європейське товариство генетики людини» заснована в 1967 році; її метою є сприяння дослідженням у фундаментальній і прикладній генетиці людини та медичній генетиці, розвитку та контактів між генетиками усього світу. У 2020 році товариство було перенесено до Відня та зареєстроване згідно з австрійським законодавством. Цьогоріч понад 4000 провідних генетиків з усього світу зібралися разом, щоб обговорити найважливіші досягнення і проблеми в цій модерній і надважливій галузі. Зазначимо, що ESHG пішла на виняткові кроки, забезпечивши безкоштовну реєстрацію та надання грантів для українських генетиків. Завдяки цьому делегація з України була представлена фахівцями з Івано-Франківська, Львова.

Уперше на такій престижній конференції продемонстрували свої роботи й представники ІФНМУ: доцентка кафедри медичної біології і медичної генетики Майя Бондаренко та студенти 4 та 3 курсу медичного факультету Даніяль Нассар та Дутчак Анастасія. Роботи стосувалися молекулярно-генетичного аналізу хореї Гантінгтона та розумової відсталості. Упродовж чотирьох насичених днів роботи учасники прослухали десятки лекцій, взяли участь у дискусії з фахівцями, озайомилися з близько сотнею постерних доповідей. Основні тези конференції:

– штучний інтелект стає невід’ємною частиною різних сфер генетики людини;

– сучасні молекулярні технології активно розвиваються, стають все більш доступними і різноманітними;

– до послідовності ДНК у клінічну практику додається транскрипція РНК, одноклітинні дослідження та стан протеїнів;

– пілотні проєкти переходу від метаболічного скринінгу до генетичного.

Доцентка кафедри медичної біології і медичної генетики Майя Бондаренко та студенти медичного факультету Даніяль Нассар та Дутчак Анастасія на 58 конференції ESHG (Берлін, травень 2024 року)
Постерна доповідь доцентки кафедри медичної біології і медичної генетики Майя Бондаренко на 58 конференції ESHG (Берлін, травень 2024 року)

Доцентка кафедри Передерко Леся Петрівна в рамках національної програми PAUSE Республіки Франція працювала інженером науковцем в Альпійському Університеті Гренобля та проходила міжнародне стажування в Інституті передових біонаук (м. Гренобль): 01.07 2023 р. – 30.06.2024. Міжнародна діяльність дозволила зосередитись на наукових дослідженнях в онкогенетиці, де одним із ключових напрямів роботи стало вивчення мутацій гена p53 при онкологічних захворюваннях та розробка проектної ідеї з дослідження взаємодії генів p53 та HMGB1 під час піроптозу в культурі ракових клітин. Досвід роботи у Франції в науково-дослідному інституті передових біонаук Альпійського університету  дозволив науковиці вдосконалити навички аналізу експериментальних даних, підготовки зразків, культивування клітин, клонування, трансформації та роботи з протоколами.

Інтеграція знань з екології та генетики допомогла сформувати підхід до досліджень у медичній генетиці, спрямований на вивчення впливу екологічних факторів на генетичні процеси, що відкриває нові горизонти в боротьбі з онкологічними захворюваннями.