Ректорат, колектив університету та колектив кафедри внутрішньої медицини № 1, клінічної імунології та алергології імені академіка Є. М. Нейка висловлюють щирі співчуття з приводу смерті доцента Дебенка Михайла Володимировича (помер 09.09.2025 р.)
Михайло Володимирович Дебенко народився 03.08.1930 року в с. Вовчинець. По закінченні середньої школи поступив у Станіславський медичний інститут, який закінчив у 1953 році. Під час навчання активно займався спортом, був у складі збірної команди інституту з футболу, любов до спорту зберігав впродовж всього життя.
Після закінчення навчання в інституті працював впродовж 5 років лікарем акушер-гінекологом у с. Торчин Волинської області, завідувачем відділу, пізніше головним лікарем районної лікарні. Разом з дружиною виховав двох синів – Мирослава та Володимира.
Михайло Володимирович мріяв про наукову діяльність та у 1960 році вступив до аспірантури, активно займався науковою роботою, працював асистентом кафедри фармакології медичного інституту. Під керівництвом професора Ф.В. Ковшара підготував та успішно захистив кандидатську дисертацію, яка стосувалася дії серцевих глікозидів в експериментальних дослідженнях.
З 1971 року працював на кафедрі факультетської терапії. У 1976 році Дебенку М.В. присвоюють звання доцента. На кафедрі факультетської терапії Михайло Володимирович працював впродовж тривалого часу, а також виконував обов’язки заступника декана медичного факультету, а пізніше декана факультету післядипломної освіти. На всіх етапах своєї роботи проявив себе як сумлінний педагог, наставник студентської молоді, вдумливий та уважний лікар, активний науковець.
Михайло Володимирович надзичайно любив пісні, десятки років був учасником хору «Сурма» під керівництвом Б.М. Волосянка.
Дебенко Михайло Володимирович був справжнім патріотом України, мав чудові людські якості, був надзвичайно порядною, доброю людиною, проявляв милосердя до пацієнтів та допомагав мудрими порадами колегам, студентам, лікарям.
Ми будемо завжди пам’ятати Михайла Володимировича, нехай спочиває з миром. Вічна пам’ять…
