Нещодавно в змішаному форматі на базі Полтавського державного медичного університету відбулася знакова подія – ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання лінгвістики, професійної лінгводидактики, психології і педагогіки вищої школи», яка зібрала науковців з 16 країн світу – від Польщі до Канади, від Сполучених Штатів Америки до Сенегалу.
Упродовж трьох по- лютневому холодних днів конференція стала відкритою платформою для гарячого обговорення численних актуальних, а подекуди й гострих, питань, пов’язаних з: освітою, медичною зокрема; викладанням іноземних мов; академічною доброчесністю та етичними проблемами, зумовленими повсюдним використанням штучного інтелекту; викликами, з якими в умовах сьогодення стикаються викладачі у своїй професійній діяльності, падінням престижу професії вчителя і викладача зокрема, а також нівелюванням соціального статусу освітян; можливостями і перспективами застосування досягнень нейронауки в дидактиці; проблем підтримки й адаптації здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.
Перелічена тематика далеко не охоплює всі доповіді, які були презентовані й обговорені на конференції представниками Полтавського державного медичного університету, Університету Джона Гопкінса (США), Університету Ковентрі (Великобританія), Університету Ла-Риохи (Логроньо, Іспанія), Вищої школи охорони здоров’я Візеу (Португалія), низки університетів Польщі – Жешувського, Бєльско-Бяла (факультет гуманітарних і соціальних наук Інституту неофілології), Державної академії прикладних наук імені Броніслава Маркевича в Ярославі, Університету інформаційних технологій і менеджменту в Жешуві, Силезького університету в Катовіцах, Університету Манітоби (Канада), Дакарської бізнес-школи, Університету Шрі-Джайеварденепура (Шрі-Ланка), провідних вітчизнах медичних університетів – Харківського, Вінницького, Львівського, Буковинського, Івано-Франківського, Національного університету охорони здоров’я імені П.Л. Шупика, НМУ імені О. Богомольця, немедичних закладів вищої освіти – Львівського національного університету природокористування, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Полтавського національний педагогічного університету імені В.Г.Короленка і Полтавського державного аграрного університету, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, низки університетів Румунії, а також урядових і неурядових професійних асоціацій.
Від нашої alma mater взяла участь у конференції і виступила з важливим питанням заступник ректора з виховної роботи, кандидат філологічних наук, доцент, Марія Іванівна Гуцол. ЇЇ доповідь мала назву «Переваги методу фасилітації, для вивчення іноземної мови у медичних ЗВО, як тенденція розвитку медичного перекладу.» Нова спеціальність у ІФНМУ «Прикладна лінгвістика. Медична терміносистема та галузевий переклад. (англійська мова)» та метод фасилітації є важливим при викладанні дисциплін на даній спеціальності і не тільки. Конференція підкреслила ключову роль сучасних технологій в освітньому процесі. Інноваційні засоби, як-от віртуальна і доповнена реальність, симуляційні технології та навчальні платформи здатні значно поліпшити якість освіти, медичної зокрема. Особливу увагу було приділено питанням використання штучного інтелекту (ШІ) в освіті. Доповіді, присвячені ШІ, звучали впродовж усіх трьох днів роботи конференції і викликали палкі дискусії щодо того, чи може замінити ШІ викладача, чи не сприяє він порушенню академічної доброчесності, чи не привчає студентів та інші категорії здобувачів освіти до пасивного споживання накопиченої у цифровому світі інформації? На підставі обговорень учасники конференції сформулювали своє бачення щодо ШІ – він є ефективним інструментом для персоналізованого навчання, діагностики знань студентів, автоматизації оцінювання знань і поліпшення освітнього процесу загалом. Наголошувалося, що застосування технологій ШІ дає змогу викладачам створювати адаптивні навчальні програми, які підлаштовуються під індивідуальні потреби студентів, а також покращувати результати навчальних курсів за допомогою розумних платформ і симуляторів. Утім, ШІ не може замінити живу людину з її емоціями, знаннями, світоглядом, що, безумовно, повинні розуміти користувачі. Було підкреслено, що застосування технологій ШІ вимагає відповідальності та дотримання етичного підходу в роботі із цифровими інструментами, усвідомленого запобігання плагіату. Натомість його використання повинно йти на користь розвитку аналітичних навичок, критичного мислення та здатності самостійно розв’язувати складні завдання. У рамках обговорення інноваційних методів викладання порушувалася тема застосування технологій «майндфулнес» («усвідомленості») в освіті. Одним із ключових питань конференції також став феномен Пігмаліона. Було наголошено, що позитивні очікування та підтримка з боку викладачів можуть значно покращити академічні результати студентів та їхню мотивацію. Важливим аспектом роботи конференції стало питання щодо подальшого впровадження фасилітаційних і персоналізованих підходів до навчання. У процесі обговорення доповідей було підкреслено, що латинська мова продовжує залишатися основою міжнародної медичної термінології. Доповідачі наголошували, що знання латинської мови є необхідними для точного і коректного розуміння медичних термінів та їх використання в науковій і професійній практиці. Особливу увагу було приділено проблемам медичного перекладу, включно з необхідністю навчання здобувачів освіти точному і коректному перекладу медичних текстів, що передбачає урахування специфіки розвитку й функціонування медичної термінології. Учасники конференції підкреслили важливість лексикографічних досліджень, які відіграють важливу роль у стандартизації термінології, медичної зокрема, забезпечуючи там самим недвозначність фахової комунікації. У резолюції конференції, що була прийнята її учасниками, наголошено на необхідності посилення міжнародного співробітництва у сфері освіти й науки. Відкриття нових горизонтів для спільних досліджень, обмін студентами та викладачами, а також реалізація спільних освітніх програм із зарубіжними університетами та науковими центрами – condicio sine qua non для поліпшення якості медичної освіти та підготовки фахівців, здатних працювати в умовах глобалізованого світу.
