Кафедра фізіології

Про кафедру

Кафедра фізіології розпочала роботу з моменту відкриття Станіславського медичного інституту в 1945 році. Спочатку вона знаходилась у непристосованому для проведення наукового та навчального процесу приміщенні колишньої духовної семінарії. У 1947 році кафедру переведено в приміщення центрального корпусу інституту, а в 1951 році – у спеціально обладнаний фізіологічний корпус. На даний час кафедра має 6 навчальних кімнат, комп’ютерний клас та лекційний зал.

{foto=middle=history_img_01}

Фізіологічний корпус (1951 рік)

З 27.10.1945 по 15.06.1947 роки кафедру очолював професор М. А. Розенберг, упродовж наступних трьох років (27.07.1947-02.03.1951) - доцент В. П. Горєв, з 15.10.1951 по 28.06.1952 – доц. О. Д. Гаске. У 1951-1953 роках лекційний курс читали професор О. М. Фуголь і доцент А. С. Борщевський. Кожен із них вніс в організацію роботи кафедри частину свого педагогічного досвіду і традицій навчальних закладів Києва, Одеси, Харкова, де вони раніше працювали.

{foto=small=history_img_02}

ГОРЄВ

Веніамін

Петрович

Завідувач кафедри фізіології (1947-1951)

Кандидат медичних наук, доцент

Веніамін Петрович Горєв завідував кафедрою нормальної фізіології у 1947-1951 роках. Закінчив у 1923 році Харківський медичний інститут. Працював науковим співробітником кафедри фізіології праці Харківського медичного інституту (1923-1924), головним лікарем на Дніпропетровщині (1924-1927), директором інституту гігієни і праці і профзахворювань (Дніпропетровськ 1927-1930), директором Київського інституту гігієни і праці (1930-1939), доцентом кафедри нормальної фізіології Київського медичного інституту (1941-1944), виконував обов’язки професора кафедри фізіології Казанського медичного інституту (1945-1947). З 1947 року виконував обов’язки завідувача кафедри нормальної фізіології Станіславського медичного інституту. Його кандидатська дисертація на тему "Вплив високої температури на шкірно-гальванічний рефлекс", докторська дисертація - "Феномен Тарханова" (1947).

Автор 17 наукових робіт. Наукові дослідження присвячені вивченню фізіологічних аспектів гігієни праці.

З 01.09.1953 р. кафедру очолив д.мед.н., проф. В. С. Райцес.

{foto=small=history_img_03}

РАЙЦЕС

Володимир

Семенович

Завідувач кафедри фізіології (1953-1990)

Доктор медичних наук, професор

Володимир Семенович Райцес (1921-1994) завідував кафедрою нормальної фізіології в 1951-1990 роках.

Закінчив у 1942 році лікувальний факультет Воронезького медичного інституту. Учасник Великої Вітчизняної війни. З 1946 року по 1950 рік - асистент кафедри нормальної фізіології Львівського медичного інституту. З 1950 року - асистент кафедри нормальної фізіології Станіславського медичного інституту, з 1951 року завідувач, а з 1990 року - професор-консультант вказаної кафедри. З 1962 року по 1969 рік працював деканом лікувального факультету Івано-Франківського медичного інституту.

У 1950 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук на тему "Роль симпатичної нервової системи у іннервації моторної функції шлунку при гіпоксії". У 1963 році захистив докторську дисертацію на тему "До патофізіології інтероцепції". У 1963 році затверджений у вченому званні професора.

Автор 200 наукових праць, утому числі 2 монографій, авторського свідоцтва про винахід, 17 раціоналізаторських пропозицій, підручника. Наукові дослідження присвячені вивченню деяких аспектів регуляції системи травлення, фізіології вестибулярного аналізатора та центральних механізмів міжсенсорної інтерграції. Учнями його були І. Д. Лановий, М. І. Пітик, І. В. Ємельяненко.

Тривалий час був членом правління Українського наукового товариства фізіологів. Нагороджений знаками "Відмінник охорони здоров’я", "Відмінник вищої школи".

Під керівництвом професора В. С. Райцеса на кафедрі розпочалась плідна науково-педагогічна робота: формувався стабільний колектив, розпочалися планомірні наукові дослідження, було проведено заходи з метою удосконалення навчального процесу, створено науково-дослідні лабораторії, які поступово оснащувалися апаратурою для проведення наукових досліджень.

У 1947-1951 роках наукові дослідження співробітників кафедри були присвячені вивченню закономірностей шкірно-гальванічного рефлексу (феномену Тарханова) при різних впливах на організм тварин (доцент В. П. Горєв).

З 1954 року основним науковим напрямом стала розробка низки актуальних питань з нейрофізіології. З цих пір на кафедрі фізіології проводиться підготовка кадрів в аспірантурі та докторантурі.

Дослідження, проведені професором В. С. Райцесом та його учнями в 1956-1962 роках, дозволили з’ясувати деякі закономірності та механізми рефлексів з патологічно змінених вісцеральних органів (шлунково-кишкового тракту). Ці експерименти показали значення зміненої вісцеральної аферентації в розвитку патологічних реакцій і компенсаторних механізмів мозку. Вивчена динаміка функціональних зрушень вищої нервової діяльності в собак різного типу поведінки, а також участь у цих механізмах гормональних факторів і медіаторів. В. С. Райцес у 1958 році вперше у хронічному експерименті довів динаміку змін електричної активності кори і підкіркових структур (таламус, гіпоталамус, хвостате ядро, ретикулярна формація) мозку при патологічному подразненні травного тракту, з’ясував роль ретикулярної формації в проведенні аферентних імпульсів від інтерорецепторів шлунку до кори мозку в нормі й при патології.

Науковцями кафедри В. С. Райцесом, Я. В. Боріним, Л. А. Кекало встановлено, що у хворих на гастрит і виразкову хворобу змінюється функціональний стан кори головного мозку і серцево-судинної системи в залежності від форми, тривалості та тяжкості захворювання. Одержані дані мають науково-практичне значення для розуміння питань патогенезу і лікування захворювань вісцеральних органів, зокрема, шлунку.

У ході наукових досліджень працівники кафедри виявили взаємозв’язки соматичної та вісцеральних аферентних систем на різних рівнях центральної нервової системи (ЦНС) у нормі та при патології (А. А. Трададюк, В. С. Райцес, Н. В. Павлович). Експерименти на ненаркотизованих тваринах з допомогою методик електроміографії та електроністагмографії показали, що імпульси зі шлунку та кишечника змінюють перебіг вестибулярних рефлексів, відіграють певну роль у регуляції та функціональному налаштуванні вестибулярного апарату (В. С. Райцес, А. Я. Дутов). Результати досліджень згодом були використані в авіаційній та космічній медицині.

{foto=middle=history_img_04}

Акад. Бабенко Г. О. (третій зліва) та проф. Райцес В. С. (другий зліва) на відкритті Міжнародного симпозіуму «Механізми інтероцепції» (м. Івано-Франківськ, 7 червня 1967 року)

З 1968 року за участю доц. Шляховенка О.О. та проф. Пітика М.І. у наукові дослідження кафедри впровадили новітні методи дослідження функцій головного мозку (стереотаксична техніка, вживлення електродів в глибинні структури мозку, реєстрація біопотенціалів від окремих нейронів). Використання стереотаксичної техніки дало змогу з’ясувати представництво вісцеральних і соматичних аферентних систем у гіпоталамусі (Л. І. Білоконь), таламусі (Н. В. Павлович), вестибулярній системі (О. О. Шляховенко, С. З. Краснопольський). Результати досліджень функціональної організації центрів вестибулярної і зорової сенсорних систем доповідались на XXVII-у (1977) і XXVIII-у (1980) міжнародних конгресах в Парижі і Будапешті.

{foto=middle=history_img_05}

О.О. Шляховенко під час виконання наукових досліджень (1970 рік)

{foto=middle=history_img_06}

М. І. Пітик, О.О. Шляховенко та Н.Б. Пилипюк під час лекційної демонстрації експерименту

Широке визнання одержали дослідження науковців кафедри з вивчення впливу мікроелементів (мідь, марганець, цинк, літій і кобальт) на функції нервової системи. Досліди показали, що хлористі солі вказаних мікроелементів впливають на збудливість, провідність, потенціали дії та проникливість клітинної мембрани периферійних нервів (В. С. Райцес. А. А. Трададюк). Виявлено функціональний антагонізм у нейротропній дії міді та марганцю.

Надалі в дослідженнях із різноманітними методичними підходами встановлено, що вказані мікроелементи викликають значні зміни функціонального стану різних відділів центральної нервової системи у тварин (В. С. Райцес, А. А. Трададюк, М. І. Пітик, Л. І. Бєлоконь, І. А. Козлова, А. Б. Пилипюк). При цьому важливе значення має вплив на медіаторні (холіно- і адренергічні) системи, на пре- і постсинаптичні процеси в ЦНС активність сульфгідрильних груп білків нервових клітин. Вивчався вплив надниркових залоз на вміст мікроелементів у крові й тканинах тварин (С. П. Ворошиловська). Роль інтерорецепторів у регуляції рівня мікроелементів і пов’язаних з ними металоферментів з’ясувала в експериментах І. А. Козлова.

Протягом декількох років фахівці кафедри Я. В. Ганідкевич, М. І. Пітик вивчали нейротропний вплив жовчі. Результати досліджень довели, що складові компоненти жовчі - жовчні кислоти - мають важливе значення для діяльності нервової системи як в нормі, так і при порушенні метаболізму жовчі в організмі.

{foto=middle=history_img_16}

Засідання кафедри проводить проф. Райцес В.С. (1970 рік)

{foto=middle=history_img_17}

Старший лаборант Пилип’юк Н.Б. (1972 рік)

{foto=middle=history_img_18}

Асист. Козлова І.О. (1984 рік)

{foto=middle=history_img_19}

Асист. Дутов А.М. (1982 рік)

{foto=middle=history_img_20}

Асист. Павлович Н.В. (1972 рік)

{foto=middle=history_img_21}

Доц. Ганіткевич Я.В. (1982 рік)

У результаті впровадження в 1974 р. Т. М. Семенюком флуорометричної методики дослідження вмісту біогенних амінів (адреналіну, норадреналіну, дофаміну, серотоніну) було проведено низку досліджень з вивчення їх вмісту в центральній нервовій системі в умовах подразнення механо- і хоморецепторів шлунково-кишкового тракту та емоційного стресу. Отримані результати дали можливість краще зрозуміти механізми нервово-психічних розладів при захворюваннях внутрішніх органів (В. С. Райцес, Т. М. Семенюк, С. В. Кравець).

З 1975 року на кафедрі вивчали значення інтероцептивної сигналізації в системних механізмах емоційно-поведінкових реакцій (І. В. Ємельяненко).

{foto=middle=history_img_07}

Студентка І. Костроміна (проф. І. В. Ємельяненко) проводить експериментальні дослідження.

{foto=middle=history_img_08}

Колектив кафедри фізіології (1985)

Нижній ряд (зліва направо): І.В. Ваврик, С.П. Ворошиловська, В.С. Райцес, В.М. Паращин, С.Д. Величко

Верхній ряд: С.3. Краснопольський, О.О. Шляховенко, М.І. Пітик, Ю.І. Васідлов, В.І. Рогожинський.

З 1992 по 2013 р. кафедрою завідувала доктор медичних наук, професор І. В. Ємельяненко. Під її керівництвом досліджені механізми вісцеральних впливів та функціональний стан організму. Так, в докторській дисертації І. В. Ємельяненко експериментально-клінічним шляхом обґрунтовано використання акупунктури в лікуванні виразкової хвороби (1990).

{foto=small=history_img_09}

ЄМЕЛЬЯНЕНКО

Ірина

Всеволодівна

Завідувач кафедри фізіології (1990-2013)

Доктор медичних наук, професор

Ірина Всеволодівна Ємельяненко (1950) завідувала кафедрою нормальної фізіології з 1990 по 2013 роки. У 1973 році з відзнакою закінчила лікувальний факультет Івано-Франківського медичного інституту. З 1973 по 1976 рік навчалася в аспірантурі при кафедрі нормальної фізіології цього ж інституту. З 1976 року - асистент, а з 1982 - доцент кафедри нормальної фізіології. З 1982 по 1990 рік завідувала курсом фізіотерапії. З 1990 по 2013 роки завідувач кафедри нормальної фізіології. З 1982 по 1988 рік - вчений секретар ради інституту. У 1977 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук на тему "Роль емоціогенних зон мозку у формуванні емоційної поведінки". У 1990 році захистила докторську дисертацію на тему "Експериментально-клінічне обгрунтування використання акупунктури при виразковій хворобі". У 1992 році їй присвоєно вчене звання професора.

Автор понад 200 наукових праць і 5 раціоналізаторських пропозицій. Наукові дослідження присвячені вивченню впливів інтероцептивної сигналізації на емоціогенні зони мозку та механізмів акупунктурних впливів в умовах гастроентерологічної патології. Член правління Українського фізіологічного товариства. Нагороджена знаком "Відмінник вищої школи". Під керівництвом професора І. В. Ємельяненко захищено 1 докторську та 4 кандидатські дисертації.

{foto=middle=history_img_10}

Проф. Ємельяненко І.В. на XIV з’їзді Українського фізіологічного товариства (м. Київ, 1994)

У 1992-1995 роках Н. М. Воронич роках провела дослідження з вивчення співвідношення процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), активності антиоксидантної системи (АОС) в умовах дії стресових факторів, інтероцептивного подразнення шлунково-кишкового тракту, при їх поєднанні в дії на фоні виразкового процесу в шлунку і дванадцятипалій кишці та у хворих на виразкову хворобу в залежності від типологічних особливостей особистості. І. Д. Султанова в 1995-1998 роках вивчала вплив емоційно-больового стресу та інтероцептивного подразнення на вміст компонентів шлункового слизу та інтенсивність вільнорадикальних процесів. С. П. Попова вивчала вплив акупунктури на стан окисно-відновних процесів при експериментальному виразковому процесі в гастродуоденальній ділянці. Отримані результати дозволяють розширити уявлення про патогенез виразкового процесу і можуть бути основою для розробки методик раціональної терапії з метою модуляції факторів антиоксидантного захисту та акупунктури при лікуванні виразкової хвороби із урахуванням вихідного психосоматичного стану організму.

{foto=big=history_img_11}

Колектив кафедри фізіології (2009).

Нижній ряд (зліва направо): Ю. В. Бортник, Н. М. Воронич-Семченко,

І. В. Ємельяненко, О. О. Шляховенко.

Верхній ряд: Л. Р. Чечіна, І. М. Лучко, Т. В. Гуранич, О. І. Тучак, Л. С. Сторожук,

Н. Г. Побігун, Г. Д. Нагорняк

{foto=big=history_img_12}

Колектив кафедри фізіології (2012)

Нижній ряд (зліва направо): Н. М. Воронич-Семченко, І. В. Ємельяненко, І. М. Лучко

Верхній ряд: О. В. Ровенко, Л. В. Николишин, Ю. В. Бортник, О. І. Тучак, Л. С. Сторожук, Л. Р. Чечіна, Е. М. Цимбала, В. Б. Стецев’ят, О. О. Шляховенко, І. І. Дубковецька, Т. М. Мемко, Ю. М. Коник

З 2013 року кафедрою завідує професор Н.М. Воронич-Семченко. Основними напрямками наукових досліджень є дослідження механізмів інтероцептивних впливів на функціональний стан фізіологічних систем організму; вивчення метаболічних аспектів та структурно-функціональних особливостей органів і систем організму за умов мікроелементного дисбалансу, у тому числі дефіциту йоду.

{foto=small=history_img_46}

ВОРОНИЧ-СЕМЧЕНКО

Наталія

Миколаївна

Завідувач кафедри фізіології з 2013 року

Доктор медичних наук, професор

Воронич-Семченко Наталія Миколаївна у 1992 році закінчила з відзнакою лікувальний факультет Івано-Франківського державного медичного інституту (сьогодні Івано-Франківський національний медичний університет). З 1992 по 1995 рік навчалася в очній аспірантурі за спеціальністю «нормальна фізіологія» при кафедрі нормальної фізіології Івано-Франківського державного медичного інституту. З 1995 року працювала асистентом кафедри фізіології Івано-Франківського державного медичного інституту, з 2000 року – доцентом, з 2009 року – професором, а з вересня 2013 року – завідувач цієї ж кафедри.

У 1995 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Співвідношення процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і активності антиоксидантної системи (АОС) на фоні поєднаної дії стресових факторів та інтероцептивного подразнення шлунково-кишкового тракту (клініко-експериментальне дослідження)» за спеціальностями 14.01.02 – внутрішні хвороби, 14.03.03 – нормальна фізіологія у спеціалізованій вченій раді при Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ України. У 2009 році захистила докторську дисертацію на тему: «Проблема дефіциту йоду та особливості діяльності центральної нервової системи, можливості корекції (експериментально-клінічне дослідження)» за спеціальністю 14.03.03 – нормальна фізіологія у спеціалізованій вченій раді при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України.

Підготувала 5 кандидатів медичних наук та 4 докторів філософії. Науковий керівник 5 здобувачів вченого ступеня доктор філософії. Керує науковою роботою студентів. Науковий керівник чотирьох призерів Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у галузі «Теоретична медицина», двох стипендіатів Стипендіальної програми «Завтра.UA».

Автор понад 200 наукових публікацій, 1 патента України на корисну модель, 1 інформаційного листа.

Була членом спеціалізованих вчених рад Д 20.601.02 (Івано-Франківський національний медичний університет), Д 35.600.03 (Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького). З 2022 року член спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 (Івано-Франківський національний медичний університет). Член вченої ради, наукової комісії, центральної методичної ради, циклових методичних комісій з медико-біологічних дисциплін та по роботі з іноземними студентами ІФНМУ.

Член редколегій журналів «Фізіологічний журнал» (SCOPUS) та «Архів клінічної медицини» (WoS).

Член Ради Українського фізіологічного товариства імені П.Г. Костюка, голова Івано-Франківського відділення Українського фізіологічного товариства імені П.Г. Костюка.

Нагороджена Грамотою Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Івано-Франківської обласної ради за вагомий особистий внесок у розвиток освіти на Прикарпатті та активну науково-педагогічну діяльність (2009); Почесною грамотою Профспілки працівників охорони здоров’я України президії Івано-Франківської обласної організації за багаторічну плідну працю в галузі охорони здоров’я, високий професіоналізм у підготовці висококваліфікованих кадрів для медичної галузі (2015); подяка міського голови Івано-Франкіська за активну співпрацю та вагомий внесок в економічний розвиток міста Івано-Франківськ (2019).

На кафедрі захистили докторські дисертації В. С. Райцес (1962), Я. В. Ганіткевич (1968), І. Д. Лановий (1969), М. І. Пітик (1986), І. В. Ємельяненко (1990), Н. М. Воронич- Семченко (2009); кандидатські дисертації - А. В. Павлович (1967), Є. І. Капська (1955), С. П. Ворошиловська (1964), А. А. Трададюк (1965), Л. І. Бєлоконь (1967), Г. М. Ясюта, А. Ю. Сопільник (1962), Г. К. Бутвін (1964), Я. В. Ганіткевич (1968), І.Д. Лановий (1969), Н. Б. Пилипюк (1970), І. О. Козлова (1971), О. О. Шляховенко (1971), А. М. Дутов (1971), К. І. Бех (1974), М. О. Баран (1978), С. В. Кравець (1987), О. В. Кіндрат (1983), М. О. Райцес (1985), О. М. Ряховський (1988), С. 3. Краснопольський (1987), Ю. Л. Бронштейн (1991), Д. В. Семенів (1991), І. Д. Султанова (2000), І. М Лучко (2009), О. І. Тучак (2012), Л. В. Николишин (2015), Т. В. Гуранич (2015), Н.Г. Побігун (2015), У. П. Шаламай (2018), В. Б. Стецев’ят (2020), дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії С. П. Гуранич (2022), О. В. Заяць (2022), Т. В. Тодорів (2022), О.Я. Барабаш (2023).

Сучасні наукові дослідження фахівців кафедри спрямовані на вивчення стану нервової, серцево-судинної та інших систем організму на тлі розвитку стресових реакцій (І. М. Лучко), в умовах дефіциту йоду (Н. М. Воронич-Семченко, О. І. Тучак, Н. Г. Побігун, В. Б. Стецев’ят), мікроелементозів, інсулінорезистентності (Ю. В. Бортник, Л. В. Николишин, Т. В. Гуранич, О.В. Заяць, С.П. Гуранич, Т.В. Тодорів, О.Я. Барабаш, І.М. Данилюк, Е.М. Цимбала, С.О. Петруняк, Р.В. Боднар, І.В Василишин, Т.О. Лазуркевич, І.Б Юзьків).

{foto=big=history_img_14}

Фізіологічний корпус (2013)

{foto=big=history_img_28}

Фізіологічний корпус (2019)

{foto=big=history_img_29}

Основними напрямками наукових досліджень є вивчення метаболічних аспектів та структурно-функціональних особливостей органів і систем організму за умов мікроелементного дисбалансу, у тому числі дефіциту йоду, заліза, цинку, селену, інсулінорезистентності; дослідження механізмів інтероцептивних впливів на функціональний стан фізіологічних систем організму.

Під час виконання НДР «Вплив дефіциту йоду на показники фізичного розвитку, функціональний стан ЦНС, серцево-судинної, інших систем організму та шляхи їх корекції» з’ясовано нові аспекти йододефіциту та його наслідки і розроблено патогенетичний підхід до вибору оптимальних шляхів корекції такого стану. НДР «Метаболічні основи впливу есенціальних мікроелементів на забезпечення структурного і функціонального гомеостазу щитоподібної залози» присвячена вивченню структурно-метаболічних аспектів впливу комбінованого дефіциту йоду та міді, заліза, селену на компоненти гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи, міокард та печінку щурів, мінеральний гомеостаз та дослідженню особливостей корекції виявлених змін мікроелементами, антиоксидантами, донаторами нітрогену оксиду. Впродовж останніх років співробітники кафедри є співвиконавцями міжкафедральної НДР (кафедра стоматології післядипломної освіти, кафедра фізіології, кафедра анатомії людини) «Комплексне дослідження морфологічних, функціональних та клінічних особливостей тканин протезного ложа та їхнє значення при ортопедичному лікуванні знімними конструкціями зубних протезів».

З часу заснування кафедри велика увага приділялась навчально-методичній роботі, підвищенню рівня читання лекцій з висвітленням сучасних досягнень фізіології. Постійно проводиться робота з покращення унаочнення лекційного процесу. Проведення практичних занять спрямовується на активізацію самостійної роботи студентів з використанням сучасної навчальної апаратури. Для визначення рівня знань студентів розроблена спеціальна комп’ютерна програма тестового контролю, яка забезпечує перевірку знань фізіологічних констант, клініко-фізіологічних методів досліджень і основних теоретичних даних. Для підвищення рівня знань на кафедрі практикується використання на практичних та консультативних заняттях сучасних навчально-наукових програм, перегляд фото-, відеоматеріалів, комп’ютерних віртуальних моделей різноманітних фізіологічних процесів в організмі, електронних атласів з ефектами анімації та звуковим коментарем. З цією метою навчальні кімнати оснащені дисплеями, що дозволяють демонструвати відеофільми (у т.ч. з використанням 3d технологій) для відображення фізіологічних процесів окремих органів та систем, практичних навичок із дисципліни. Науковий та практичний інтерес представляє створена база відеоматеріалів із алгоритмами виконання практичних навичок. Використання студентами навчально-контролюючих програм університету дозволяє їм перевірити рівень своїх знань при підготовці до ПМК в оптимальний для себе час з будь-якого місця, де є доступ до мережі Інтернет.

{foto=big=history_img_15}

Комп’ютерний клас

У НПЦ «Фізіологія» створено умови для відпрацювання студентами практичних навичок в позаурочний час: визначення вмісту глюкози у крові, груп крові, дослідження мазків крові, гостроти та поля зору, реєстрації ЕКГ, спірограми, ВСР з наступним аналізом студентами, дослідження сухожилкових рефлексів, тощо. Тут проходять майстер-класи по відпрацюванню практичних навичок.

{foto=big=history_img_26}

{foto=big=history_img_27}

{foto=big=history_img_31}

{foto=big=history_img_32}

{foto=big=history_img_33}

{foto=big=history_img_47}

Велика увага приділяється систематичному підвищенню кваліфікації науково-педагогічних працівників кафедри.

Викладачі кафедри беруть активну участь у роботі Івано-Франківського відділення Українського фізіологічного товариства імені П.Г. Костюка.

На кафедрі працює студентський науковий гурток імені О.О. Шляховенка. Гуртківці неодноразово ставали призерами Всеукраїнських та міжнародних конференцій, перемагали на Всеукраїнських студентських олімпіадах.

{foto=big=history_img_34}

Доц. Шляховенко О.О. на засіданні студентського наукового гуртка з призерами Всеукраїнської олімпіади з фізіології Синяком Ярославом та 75-го Міжнародного медичного конгресу молодих учених Варунків Степанією (2015 рік)

{foto=middle=history_img_35}

ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з фізіології

(ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія», 2016 рік)

Чесановський Вадим (III місце, командне - 4 місце)

{foto=middle=history_img_36}

ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з фізіології

(ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія», 2016 рік)

Бігун Роман Романович

{foto=big=history_img_37}

ІІ етап Всеукраїнської олімпіади з фізіології (Одеський національний медичний університет, Одеса, 2019 рік)

Писар Андрій (ІІІ місце) та Огородник Назар

{foto=big=history_img_38}

Учасники ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з фізіології (2019 рік)

Писар Андрій (ІІІ місце)

У 2019 році в ІФНМУ відбулось засідання завідувачів кафедр фізіології закладів вищої медичної освіти України та круглий стіл «Інтеграція традиційних та інноваційних методів у навчальному процесі викладання фізіології з метою підвищення якості підготовки магістрів». У заходах взяли участь представники ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», ДВНЗ «Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова», Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, Української медичної стоматологічної академії, Запорізького державного медичного університету, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Національного фармацевтичного університету, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України». Заходи проводились у рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Фізіологічні та клінічні аспекти ендокринної патології».

{foto=big=history_img_39}

Круглий стіл «Інтеграція традиційних та інноваційних методів у навчальному процесі викладання фізіології з метою підвищення якості підготовки магістрів»

(Яремче, 18 жовтня 2019)

{foto=big=history_img_40}

Засідання завідувачів кафедр фізіології закладів вищої медичної освіти України

(Івано-Франківськ, 16 жовтня 2019р.)

{foto=big=history_img_41}

ФОТОГАЛЕРЕЯ КАФЕДРИ ФІЗІОЛОГІЇ

{foto=big=history_img_22}

{foto=big=history_img_23}

{foto=big=history_img_25}

асистент

інженер

е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ORCID Scopus Google Scholar Web of Science

Совтус Ганна Іванівна

лаборант

ORCID

Юзьків Інна Богданівна

ст. лаборант

е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ORCID Scopus Google Scholar Web of Science

Голодюк Галина Іванівна

ст. лаборант

ORCID Scopus Google Scholar Web of Science

Ровенко Ольга Василівна

прибир.

Діяльність

- Матеріально-технічне забезпечення кафедри фізіології

- Силабуси кафедри

Кафедра фізіології

Воронич-Семченко Наталія Миколаївна

Тучак Оксана Іванівна

Лучко Ігор Миколайович

Гуранич Тетяна Валеріївна

Шаламай Уляна Петрівна

Побігун Надія Григорівна

Стецев’ят Василь Богданович

Заяць Ольга Василівна

Тодорів Тетяна Володимирівна

Барабаш Олег Ярославович

Цимбала Емілія Миколаївна

Данилюк Ірина Миколаївна

Петруняк Софія Олексіївна

Дубковецька Ірина Іванівна

Назарук Ірина Остапівна

Сав'юк-Рябова Тетяна Михайлівна

Сторожук Леонід Сергійович

Скобляк Олеся Романівна

Боднар Роксолана Вікторівна

Василишин Ірина Володимирівна

Лазуркевич Тетяна Олегівна

Шевченко Петро Валерійович

Совтус Ганна Іванівна

Юзьків Інна Богданівна

Голодюк Галина Іванівна

Ровенко Ольга Василівна

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА