Третього березня у Центрі залучення талантів ІФНМУ відбувся квартирник пам’яті Богдана Власія — теплий і щирий вечір спогадів та щемливої тиші, наповнений світлом його особистості.
Цього дня Богдану мало б виповнитися 25 років, та він назавжди залишиться 23-річним.
Захід розпочався хвилиною мовчання — молитвою пам’яті про Богдана та всіх захисників, які віддали життя за Україну. Присутні також переглянули фільм про його життя: ці 13 хвилин відкрили глибину характеру, силу духу й любов Богдана до людей.
У розділі пам’яті звучали слова мами, сестри та представників університетської спільноти. Виступив ректор університету Роман Яцишин, який наголосив на важливості збереження пам’яті про Героїв та єдності університетської родини у непрості для країни часи. З словами вдячності звернуляся і проректора з виховної роботи Марія Гуцол. Кожен згадував свого Богдана — сина, брата, друга, студента, Людину з великим серцем. Попри всі випробування, він ніс у світ оптимізм і жив за принципом: «Все класно».
На пам’ятному заході була також присутня мати загиблого Героя – радниця голови Івано-Франківської ОВА Світлани Онищук — Лариса Стефанишин. У своєму виступі вона висловила співчуття родині Богдана Власія від імені голови обласної військової адміністрації Світлани Онищук, зазначила унікальність формату заходу, а також висловила захоплення його оригінальністю та теплою атмосферою. Особливу подяку Лариса Стефанишин передала креативній студентській спільноті та всім, хто долучився до організації заходу.
Особливу атмосферу створила музична частина вечора. Під час презентації світлин лунали композиції, близькі Богдану, а фінальна пісня «Я повернусь» стала емоційною крапкою зустрічі.
Присутніх розчулила акція «Коло світла»: учасники запалили свічки як символ живої пам’яті, вдячності та єдності. Вогонь передавався з рук у руки, від серця до серця — як знак того, що світло Богдана продовжує жити в кожному з нас.
Пам’ятаємо. Дякуємо. Шануємо.
