«Нашого голосу більше нікому й ніколи не вимкнути й не заглушити!» – впевнено стверджує Оксана Забужко, акторка цьогорічного диктанту.
25 жовтня на кафедрі мовознавства ІФНМУ відбулися урочистості з нагоди святкування Дня української писемності та мови. Викладацько-професорський склад ІФНМУ, працівники відділу освітньо-виховної роботи ІФНМУ, студенти, зокрема й унікальної освітньої програми «Прикладна лінгвістика, медична терміносистема та галузевий переклад (англійська мова)» долучилися до святкування та написання диктанту.
Хвилиною мовчання присутні вшанували полеглих воїнів ЗСУ, а серед них і доцента кафедри мовознавства Юрія Чопика. Завідувачка кафедри мовознавства, докторка філологічних наук, професорка Світлана Луцак у вітальному слові розповіла про особливості попередніх диктантів, наголосила на важливій традиції писати диктант: «Ми повинні зберігати ті традиції, які сприяють нашому об’єднанню, та пам’ятати, що мова є фундаментом, на якому виростають нації».
«Всеукраїнський диктант, як зауважила заступниця ректора з виховної роботи та доцентка кафедри мовознавства Марія Гуцол, – показує нашу ідентичність. Українське слово буде жити доти, доки ми будемо вчити, розуміти та любити його».
Директор медичного коледжу ІФНМУ Віталій Глов’як привітав усіх зі святом і наголосив, що причиною теперішньої війни є також мова, тому слід дбати про неї та про свою національну ідентичність.
Музичне вітання лунало від студентки 2 курсу Євгенії Марчук та ВІА «Доміно» у складі студентів 1 курсу ОПП «Прикладна лінгвістика, медична терміносистема та галузевий переклад (англійська мова)», студентів-медиків Зоряни Грушецької, Христини Семенюк, Юліани Ткачук, Анастасії Тимків, Діани Білан та Дмитра Рибака.
Протягом віків російська культура безупинно намагалася самостверджуватися через інші, а тому руйнувала й калічила культуру України та інших народів, які вона прагнула поневолити, різними способами. В умовах повномасштабної війни ця руйнація безпосередня: уже понад півтора року окупанти відкрито нищать унікальні пам’ятки архітектури, мистецтва та історії України. Війська країни-агресора ціляться в унікальні споруди і символи міст. Справжня їхня ціль – стерти Україну та будь-які прояви української ідентичності з лиця землі, тому українські памʼятки культури зараз – під особливим прицілом, як і наша мова – символ нашої самоідентифікації. Важливим атрибутом заходу став синьо-жовтий стяг, підписаний та подарований нашими Героями.
Студентка фахового медичного коледжу Аліна Семків та студенти-медичного факультету Анастасія Шишкарьова, Владислава Чонка, Вероніка Негребецька, Анастасія Любінець, Анастасія Пашко, Аліна Кондрин та Дмитро Шеркунов майстерно декламували поезії, передаючи глибину та значимість українського слова. На очі навертались сльози…
«Українці – сильні, вольові, непереможні! Під дулами автомата ми говоримо «Слава Україні», закопуємо найрідніший український стяг в землю, аби після деокупації він майорів над рідною домівкою, співаємо славень, коли рашистський танк рухається прямо на нас… Дякуємо Збройним Силам України за можливість проведення заходу! Дякуємо всім учасникам Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності за те, що підтримують добрі традиції! Тільки разом ми непереможні!», – підсумував захід ведучий Олександр Андрушко, першокурсник медичного факультету ІФНМУ.
Після завершення святкування усі дружно розпочали писати диктант під назвою «Магія голосу», написаний українською письменницею, літературознавицею, політичною активісткою Оксаною Забужко. Текст диктанту читав письменник, музикант і військовий Павло Вишебаба.
Україна звучить голосом нашого непереможного народу, магічним голосом!!!