
К. псих. н., практичний психолог Козова Ірина Любомирівна.
К. псих. н., практичний психолог Панчак Оксана Володимирівна.
«Як навчитися жити в умовах пандемії, щоб зберегти психологічне здоров'я?»
Як впливає впливає карантин та пандемія на психологічний стан людини?
Зараз ми живемо в новій для нас реальності. Й безсумнівно, для кожного з нас ця реальність є важкою і травматичною. І як би нам не хотілось її заперечити – але вона є, і вона існує. Звичайно, ми, все наше єство,не готове до цієї реальності. Ми не знаємо що з нею робити і не вміємо в ній жити. Тому починаємо панікувати. В стані паніки лякаючі нас думки та переживання підсилюються. Це призводить до нав’язливих ідей, переконань та дій, які часто містять ритуальний характер - обсесивно-компульсивного розладу (надмірне миття рук; розкладання речей в певній послідовності; щоденне прання верхнього одягу, навіть, якщо людина не виходила на вулицю і т. д…) А також можуть призводити до цілої низки психо-соматичних розладів: панічних атак, безсоння, підвищеного серцебиття,головних болів, запаморочення, погіршення зору (я не можу більше цього бачити), погіршення слуху ( я більше не можу цього чути), задишки, розладів кишково-шлункового тракту (інформація є складніша, ніж я можу це сприйняти), загостренню дерматитів, псоріазу ( я через шкіру хочу захистити себе від зовнішньої небезпеки, цукрового діабету, гормональної сфери та ін… Це можуть бути поодинокі симптоми, або ж комплекс різних синдромів. Та в будь-якому випадку, такий стан для людини є виснажливим. Він дестабілізує .
Чи можемо вважати, що страх в даному випадку заважає людині повноцінно існувати?
Будучи в стані невизначеності, невпевненості, незнання – ми відчуваємо страх і тривогу, які є пусковим сигналом нашого неспокою та паніки.
Страх, це внутрішній стан, що обумовлений загрозою реальної або передбачуваної небезпеки. В нашому випадку –це загроза захворіти. Однак, за страхом хвороби, насправді, стоїть страх смерті. Цей страх лякає, напружує і дестабілізує. Але в той же час, за усіма цими афективними переживаннями, стоїть його надважлива функція: СТРАХ - ЗАХИЩАЄ! Бо боячись померти, людина не робить тих речей, які загрожуватимуть її здоров’ю і життю!
Зараз спостерігаємо за тим, що суспільство поділилось на декілька категорій. Дві основні – це ті, які панікують,і ті, хто взагалі не вбачають загрози в пандемії. Чому так відбувається?
Кожна людина має інстинктивну потребу почувати себе захищеною, тобто бути в безпеці. Маючи відчуття опору і безпеки, вона знаходиться у стані спокою, який дає їй можливість повноцінно насолоджуватись і радіти життям. Тобто бути щасливою.
Однак, коли життя вносить свої корективи, на які людина вплинути не може, відчуття безпеки зникає. І на місці спокою виникає тривога.
На психологічному рівні тривога відчувається як напруга, стурбованість, хвилювання, що супроводжується невизначеністю, безпомічністю та невпевненістю.
Перебуваючи в тривожному стані людина втрачає можливість акцентуватися на чомусь, окрім небезпеки, що наближається.
Тому, психіка людини, старається знайти для себе вихід і включає психологічний захист, як спосіб боротьби з тривогою, з страхом та з невпевненістю.
Одним із варіантів психологічного захисту є заперечення проблеми ( якщо я не визнаю хвороби, значить її не існує). Це створює для людини ілюзію безпеки.
Чи можна зменшити відчуття страху?
Як ми вже говорили раніше, СТРАХ – ЗАХИЩАЄ!
Страх за своє життя і здоров’я своїх близьких в умовах реальної загрози є нормальною життєдайною емоцією. Саме ця емоція у здорової людини мобілізує всі ресурси для оцінки ситуації, прийняття рішення та адекватних дій заради збереження життя і здоров’я.
Тому, визначившись з страхом і прийнявши його, як свого помічника, треба визначити походження страхів. Це страхи наші (інстинкт самозбереження), чи страхи, які навіні нам кимось або чимось.(страх з телевізійних новин, страх з соціальних мереж, страх друзів, знайомих, сусідів, і т.д…). Усвідомивши і розділивши всі страхи, потрівно відмовитись від страхів, котрі не є нашими. Для прикладу, їх можна записати на листочку, а потім зімнути, озвучивши кожен зокрема, і викинути в смітник.
Залишається тільки один страх. Наш. Він має стати нашим товаришем, який підказує, вчить і допомагає. Він має допомогти нам залишитись здоровими і вижити в періоді пандемії.
Як навчитися жити в умовах карантину, щоб зберегти психологічне здоров'я?
В умовах сьогоднішньої пандемічної ситуації, ми мусимо не тільки сприйняти її, а й навчитися в цій реальності жити. Загроза є. Вона є реальною і великою.
Тому спробуємо з'ясувати, що ми можемо зробити кожен для себе зокрема, щоб допомогти собі та своїм близьким психологічно і фізіологічно вистояти та зберегти себе:
- самоізолюватись;
- зберігати фізичну дистанцію;
- дотримуватись елементарних правил особистої гігієни;
- прибирання та дизенфекція квартири, будинку;
- розуміння ситуації ( пандемія не зникне швидко, потрібен час, 2-3 місяці у гострому періоді та щонайменше 6-8 місяців у періоді виходу);
- обізнаність (інфекція високозаразна, але у 70% випадків протікає у легкій формі);
- відповідальність ( при перших ознаках недомагання – ліжковий режим і консультація лікаря);
- ощадливе використання фізичної і емоційної сили та енергії для боротьби за життя і здоров'я;
- терпеливість ( відчуття втоми наступає швидше, ніж від фізичної та розумової праці);
- користуватись тільки достовірною та перевіреною інформацією з органів місцевої влади і Кабінету Міністрів, а не фейкових публікацій в соціальних мережах;
- ощадливо використовувати матеріальні ресурси в умовах загальної економічної кризи;
- знаходити хоббі в карантинних умовах ( в читанні книг, слуханні музики, кулінарії, вишиванні, в'язанні…);
- займатися спортом в домашніх умовах ( в здоровому тілі – здоровий дух);
- продовжувати комунікувати з друзями та знайомими через засоби мобільного зв'язку та соціальні мережі ( оскільки усім потрібен соціум);
- молитись ( якщо людина віруюча);
Отже, людина не є безпомічною. І, склавши план дій власної поведінки, людина в великій мірі здатна подбати про себе та захистити себе. Це дає їй відчуття впевненості. Саме в цей момент, рівень тривоги знижується і ми стаємо сильними людьми, спроможними вистояти в та зберегти себе.
Бажаю усім сили, витримки, терпіння, мудрості та здоров'я!