Наприкінці минулого тижня в ІФНМУ організували дистанційний семінар-нараду «Навчання української мови у вишах України в умовах воєнного стану». Науковці працювали над розробкою стратегії популяризації рідної мови.
У заході взяли участь завідувачі та фахівці кафедр української мови, які працюють у медичних закладах Києва, Харкова, Львова, Дніпра, Запоріжжя, Білої Церкви, Вінниці, Донецька, Чернівців, Сум, Тернополя, Івано-Франківська.
До події долучилися понад півсотні науковців-лінгвістів, які обговорювали
соціокультурні й психологічні аспекти навчання української мови, використання хмарних платформ під час дистанційного навчання (Zoom, MS Teams, Google Meet та ін.) в умовах воєнного стану, комунікативну підготовку студентів-медиків до ОСКІ, а також до мультитесту ЗНО студентів фахового медичного коледжу.
Йшлося також про укладання підручників, посібників з дисциплін «Українська мова за професійним спрямуванням», «Українська мова як іноземна», «Ефективна комунікація лікаря і пацієнта», підходи щодо реалізації Стратегії популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова – успішна держава».
Вітали присутніх ректор ІФНМУ професор Микола Рожко та перша проректорка професорка Ганна Ерстенюк. Зокрема, вони наголосили на важливості вивчення державної мови у воєнний час та побажали науковцям наснаги у боротьбі на мовному фронті.
«Кілька років поспіль пандемія, а сьогодні також війна ставили під загрозу проведення цієї події, однак можливість почутися зі своїми колегами, хай навіть у режимі онлайн, є важливою для нас і ми продовжуємо підтримувати цей зв'язок», – зазначили організатори.
Завідувачка кафедри, професорка Світлана Луцак, доцентки Уляна Соловій та Наталія Гірна поділилися досвідом викладання української мови для внутрішньо переміщених осіб.
Учасники семінару ділилися своїм викладацьким досвідом, здобутим в умовах війни. Доцентка Лілія Роман розповіла про використання хмарних платформ під час дистанційного навчання у процесі викладання української мови як іноземної у Білоцерківському національному аграрному університеті.
У підсумку учасники семінару вирішили взяти до уваги досвід опорних та однопрофільних кафедр щодо розробки, удосконалення і впровадження інноваційних підходів та технологій, використання неформальної мовної освіти, ілюстративних матеріалів культорологічного спрямування, повернення в культурний простір міста, апеляція до історичних осіб та подій, що асоціюються з позитивним. При розробці та проведенні курсів з української мови для внутрішньо переміщених осіб в умовах воєнного стану враховувати рівні володіння мовою, комунікативні потреби, соціокультурні та психологічні особливості слухачів; рекомендувати викладачам доповнити матеріали для вивчення української мови громадянами України розповідями про історичні події в Україні, пов’язані зі збройною агресією Росії проти української нації, продовжувати роботу щодо популяризації української мови на всеукраїнському та міжнародному рівні в рамках діяльності кафедр українського мовного профілю як осередків культурної дипломатії для створення позитивного іміджевого образу України.
Далі буде...