Лекцію про доказову медицину студентам-випускникам ІФНМУ та медикам Івано-Франківського міського клінічного пологового будинку читала акушер-гінеколог, засновник і керівник Міжнародної академії здорового життя Олена Березовська.

 

У фокусі канадського науковця, випускниці ІФНМУ 1990р., – рівні доказовості у медицині. Підводячи лінію під знаменником доказової медицини Олена Березовська наголошує, що не варто опиратись на школи, національні особливості у медицині – але тільки на перевірені і доведені, безпечні та ефективні механізми лікування, на висновки експертів, на дослідження, у яких бере участь велика кількість пацієнтів: «Якщо є наука, якщо є прогресивна думка, то вона не може виділятися як українська прогресивна думка і т. д.. Якщо у медицині щось доведено, то ми беремо це до практики». Найважливішими для медика, зазначила лектор, залишаються систематизовані оглядові дослідження, які засновуються на клінічних дослідженнях. При цьому експерти роблять висновки і вже тоді висновують певні рекомендації, які базуються на доказовості.

Наприклад, коли випускають нові ліки, потрібно аналізувати, як вони впливатимуть на організм, – розповідає слухачам Олена Березовська: «Якщо ви акушер-гінеколог, ви повинні знати, що стається на гормональному рівні, у кровопостачанні, в іннервації. Ви маєте мати загальну картину усіх жіночих органів. Додаєте ці знання, а далі і діагностика, і лікування і т. д.». Це необхідно для того, щоб хворі отримували препарат, а не плацебу.

На доказовій медицині базуються усі медичні протоколи, менеджмент і т. д.. Майже півроку тому канадські медики займалися розробкою протоколу, як вести вагітність із плодами враженими діафрагмальною килою (грижею). Лектор наголосила, що в усьому світі таких протоколів немає: «Європейці випустили спільний документ-рекомендації по веденню немовлят після пологів. Але нічого нема ні про самі пологи, ні про те, як вести таких вагітних, у якому центрі вони мають народжувати, куди потім передавати дитину, який прогноз щодо здоровя».

 

Саме тому медики Клініки по захворюваннях матері і плода працюють над розробкою такого протоколу: «Як виявилось, – продовжує Олена Березовська, – ні природні роди, ні кесарів розтин не впливає на покращення стану дитини – усе залежить від того, на скільки ця кила велика і чи є пошкодження легень».

 

На завершення лекції, порівнюючи світову медичну практику з українською, організатор зустрічі, завідувач кафедри акушерства та гінекології імені професора І. Д. Ланового Наталія Геник додала, що «в Україні з протоколами дуже сумно. Можливо, відмінять ті напрацювання, які є, і працюватимуть за перекладами іноземних протоколів». За словами медика-науковця, українські протоколи уже застарілі і їх би вже варто було переглянути. Навіть ті протоколи, які є на сайті МОЗу, не затверджені: «Зараз дуже актуальними є протокол по пологозбудженню, преіндукції пологів, індукції пологів, – наголошує Наталія Геник. – Він уже «висить» 2-й рік – і міністерство його не затверджує. І діяти по ньому ми ще не можемо, бо нема правових норм. От така колізія. Працюємо за старими протоколами – а час диктує вже їхню зміну».

 

Окрім того багато протоколів не може бути введено у клінічну практику через їхню дороговизну, затратність, – підкреслила Наталія Геник: «Наприклад, вакцинацію дівчаток в Україні запровадити ми не можемо, хоча про це уже роками йде розмова. Вакцина дорога»

 

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

ua

virtualnii pac

osvitnii hab

guide

karta

Biblo ban

arnika zyma