На початку жовтня у польському місті Бидгощ пройшла XI науково-практична конференція судинних хірургів, на якій, зокрема, обговорювали питання аорто-мезентеріальної компресії або синдрому «лускунчика». З цією темою вже кілька років поспіль працюють викладачі кафедри загальної хірургії ІФНМУ, судинні хірурги Володимир та Ірина Нестеренки. Їхня доповідь на міжнародній конференції  увійшла  до п'ятірки найцікавіших.

 

Науково-практична конференція була організована головним судинним хірургом  Польщі Аркадіушем Явіним. Саме на запрошення закордонних колег Нестеренки подали наукову роботу, яка  ґрунтується на кандидатській дисертації Ірини Нестеренко, а предметом  її дослідження  є «синдром лускунчика».

Як зазначають фахівці, така патологія діагностується не часто. Станом на 2018 рік у світі було виконано всього близько  півтори сотні операцій, пов’язаних з цією недугою, і цьому є пояснення.

Як зазначає доцент Володимир Нестеренко, є невисокий рівень діагностування патології і він зумовлений  тим, що на перший погляд клінічні прояви належать до сфери компетенції гінекологів, урологів та гастроентерологів, втім, це не зовсім так. Тут необхідна глибша діагностика і втручання судинних  хірургів.

Лікарі пояснюють: патологія викликає стиснення, компресію лівої ниркової вени, а це у свою чергу спричиняє підвищення тиску у вені, в яку безпосередньо впадає ліва оваріальна вена у жінок та тестикулярна вена у чоловіків.

 «Часто чоловіки з еректильною дисфункцією, безпліддям, незрозумілими гематуріями, звертаються до урологів, - пояснює Ірина Нестеренко. - Через що ходять по колу різних фахівців  роками, не розуміючи що з ними не так, і причина не ліквідовується…»

У чоловіків «синдром лускунчика» проявляється у рецидиві  варикоцеле, болем у лівій частині живота та поперековій ділянці, лівобічному варикозі.

Особливо від цього недугу страждають жінки: поганий відтік крові з малого тазу викликає тазове венозне повнокрів´я, порушення менструальної функції  та пудендальний варикоз. Також турбують постійні виснажливі болі, яким не може дати раду навіть знеболююче. Через постійний біль, людина перебуває під психологічною напругою, яку  помилково іноді розцінюють як ознаку  неврастенії. Крім того, є особлива небезпека патології:  в  разі  ігнорування недуги, стрімко зростають шанси розвитку онкологічних захворювань статевої системи. Про все це і не тільки Ірина Нестеренко детально розповіла  у своїй доповіді на конференції.

 «Пацієнти, про яких йшлося у нашій доповіді, роками страждають від болю та фізіологічних незручностей, - зазначає Володимир Нестеренко. - Тільки завдяки цій роботі, пацієнти нашого регіону отримали шанс на обстеження  і вже за один рік ми виявили близько десятка  таких хворих. Половина з них прооперована, а решта скерована на оперативне втручання».

Організатори конференції, зокрема, професор Явін був захоплений роботою франківських лікарів, і серед двадцяти  представлених її відзначили  у п’ятірці  найкращих. Наші фахівці у свою чергу переймали досвід польських колег і мають з цього приводу деякі спостереження: «Міжнародна конференція такого рівня дозволяє ознайомитися із найпрогресивнішими методиками у судинній хірургії, з досвідом операцій на сонних артеріях з метою запобігання розвитку ішемічного інсульту. За останні два роки польські колеги виконали понад 30 тисяч операцій при аневризмі аорти, багато  малоінвазивних втручань. Зрештою, смертність у Польщі в цілому у п’ять-десять разів нижча, ніж в Україні», - розповідає Володимир Нестеренко  і висловлює сподівання, щоби якнайшвидше відповідний рівень надання медичної допомоги був  і в Україні.

Окрім цього, як відзначають франківські фахівці, у польських колег набагато краще матеріальне забезпечення. У них, таки би мовити, все завжди під рукою і добре налагоджена співпраця між невропатологами та судинними хірургами, більше скерувань на операції. В нас, кажуть, таких операцій набагато менше, тоді як це головні превентивні заходи щодо профілактики ішемічних  інсультів...

Окрім участі в міжнародних медичних заходах, Нестеренки також беруть участь у спільних конференціях з місцевими урологами та гінекологами. «Пригадую, якось після одного з виступів  у нашій обласній лікарні до нас підійшли і розповіли про пацієнта, який вже п’ять років страждає від гематурії та болю в животі незрозумілого походження, - розповідає Ірина Нестеренко. - Його навіть обстежували на предмет онкологічних захворювань, втім, ми виявили саме «синдром лускунчика». На сьогодні пацієнт прооперований, живе повноцінним життям…». 

Вже  у листопаді Володимир та Ірина Нестеренки готуються представити Івано-Франківський медуніверситет на черговій міжнародній конференції у Рівному, а в грудні -  у Мюнхені, де  будуть обговорювати проблематику судинної хірургії  з колегами з усієї Європи.

Довідково:

Бельгійський лікар Де Шеппер вперше порівняв аорту та нижню бриживу артерію як щелепу лускунчика, яка стискає як горіх ліву ниркову вену І оскільки у Бельгії лускунчик є національним символом, саме тому й закріпився цей термін. У країнах пострадянського простору цю патологію знають здебільшого під назвою аорто-мезентеріальна компресія.

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
12
13
14
18
19
30
31

ua

virtualnii pac

osvitnii hab

guide

karta

Biblo ban

arnika zyma